Бабель, Ісак Еммануїлович

Ба́бель, Ісак Еммануї́лович (рос. Бабель, Исаак Эммануилович; справжнє прізвище — Бобель; 12.07.1894, м. Одеса, тепер Україна — 27.01.1940, м. Москва, тепер Російська Федерація) — письменник і сценарист. Писав російською мовою.


Бабель, Ісак Еммануїлович

Народження 12.07.1894
Місце народження Одеса
Смерть 27.01.1940
Місце смерті Москва
Напрями діяльності література, сценаристика, громадська діяльність

Життєпис

Народився в сім’ї торговця. З 1904 навчався у початкових класах Миколаївського комерційного училища ім. графа С. Ю. Вітте. 1911 закінчив Одеське комерційне училище, 1917 — економічне відділення Київського комерційного інституту (тепер Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана). Навчався на юридичному факультеті Петроградського психоневрологічного інституту (1915–1916; не закінчив).

Опанував також їдиш, французьку мову, Талмуд і Біблію.

1917 служив в армії, на початку 1918 — у Всеросійській надзвичайній комісії з (у м. Петрограді), згодом працював у Народному комісаріаті просвіти. На початку 1920 жив в м. Одесі, працював у Держвидаві України.

Улітку — восени 1920 був військовим кореспондентом і бійцем більшовицької 1-ї Кінної армії. У 1921–1923 співпрацював з різними періодичними виданнями, що виходили у містах Одесі, Тифлісі (тепер Тбілісі).

Після 1924 переважно мешкав у м. Москві. У 1927–1928, 1932–1933 жив за кордоном (Німеччина, Бельгія, Франція), 1935 побував у м. Парижі на Міжнародному конгресі на захист культури.

Заарештований 16.05.1939, обвинувачений в участі в контрреволюційній терористичній діяльності та шпигунстві. 26.01.1940 засуджений до розстрілу. Похований у загальній могилі Донського кладовища м. Москви 27.01.1940. Реабілітований 18.12.1954.

Творчість

Літературні спроби Бабеля розпочалися 1909 — спершу писав французькою (твори не збереглися), потім російською мовою.

Перше оповідання «Старий Шлойме» опублікував 1913 у київському журналі «Вогні» («Огни»).

Друкувався 1916 у м. Петрограді в журналі «Літопис» («Летопись»), 1923–1925 — у м. Москві у журналах «ЛІФ» (скорочення від «Лівий фронт»; «ЛЕФ»), «Червона новина» («Красная новь»); публікувався також в одеській газеті «Моряк», «Літературному додатку» до газети «Вісті Одеського губвиконкому, губкому КП(б)У і губпрофради» («Известия Одесского губисполкома, губкома КП(б)У и губпрофсовета»).

Був майстром короткого оповідання. Для творчості Бабеля характерні стислість та експресивність оповіді, пройнятої внутрішнім драматизмом і водночас авторською іронією.

Загалом написав понад 80 оповідань. «Одеські оповідання» («Одесские рассказы») виходили друком 1923–1924 у різних періодичних виданнях і були зібрані в окрему книжку 1931. Оповідання цієї збірки присвячені одеському кримінальному світу 1904–1919. Прототипом головного героя оповідань Бені Крика став Мишко Япончик (М. Вінницький; 1891–1919; Україна).

Збірка «Кінармія» («Конармия»; 1926) складається з новел, в основі яких щоденникові записи Бабеля періоду його участі в бойових діях 1920. У збірці «Історія мого голубника» («История моей голубятни»; 1926) деякі оповідання мають частково автобіографічний характер, зокрема твір, що дав назву циклу.

Бабель — співавтор колективного роману-буриме «Великі пожежі» («Большие пожары») разом з О. Гріном, Л. Леоновим, М. Зощенком, В. Кавериним та іншими авторами (усього 25) — написав главу «На біржу праці!»(«На биржу труда!»). Роман друкувався 1927 у журналі «Вогник» («Огонёк»), окремою книжкою виданий 2009.

У 1930 Бабель відвідав село Велика Стариця (тепер Бориспільського району Київської області) та на основі спостережень над проведенням і наслідками колективізації створив оповідання «Гапа Гужва» (опубліковане 1931) та «Коливушка» («Колывушка»; за життя не опубліковане), які мали ввійти до збірки «Велика Криниця» («Великая Криница»; не завершена).

Як драматург написав п’єси «Присмерк» («Закат»; 1928) і «Марія» («Мария»; 1935).

Працював також для кіно. Зокрема, за сценаріями Бабеля на Одеській кінофабриці ВУФКУ (тепер Одеська кіностудія) поставлено фільми «Сіль» (1925), «Беня Крик» (за мотивами «Одеських оповідань», 1927). У 1926 створив кіносценарій для німого фільму «Мандрівні зорі» («Блуждающие звезды»; 1927, Одеська кінофабрика ВУФКУ) за мотивами однойменного роману Шолом-Алейхема. Автор сценарію документального фільму «Одеса» (1935), читав у ньому текст за кадром. Писав діалоги до фільмів «Льотчики» (1935), «Цирк» (1936); у титрах не згадується. Частина доробку письменника (24 теки, зокрема продовження циклу «Кінармія») була вилучена 1939 під час арешту на дачі письменника в селищі Передєлкіно (тепер РФ).

Твори Бабеля перекладені багатьма мовами світу. Зокрема, український переклад оповідання «Син Раббі» було надруковано у львівському журналі «Світ» (1927, № 17–18). Українською мовою «Одеські оповідання» переклала К. Сінченко. П’єси «Присмерк», «Кінармія» (інсценізація книги оповідань, 1926) ішли в театрах міст Києва та Одеси.

Визнання

Перші Бабелівські читання відбулися 1989 у м. Одесі.

На честь Бабеля у м. Одесі названо вулицю. На фасаді будинку, де 1909–1924 мешкав Бабель, встановлено меморіальну дошку. У будинку розміщено клуб-кафе «Дім Бабеля».

Пам’ятник Бабелю в м. Одесі створили скульптор Г. Франгулян, архітектор М. Рева (2011) за ініціативи Всесвітнього клубу одеситів.

Документальний фільм «У пошуках Бабеля» зняв режисер Д. Новак (США) за ініціативи онука письменника А. Малаєва-Бабеля (2015). На честь Бабеля названо астероїд (відкритий 1987).

Додатково

Як представник єврейської національної меншини, майбутній письменник міг стати жертвою погрому 1905, його врятувала християнська родина.

Твори

  • Собрание сочинений : в 4 т. Москва : Время, 2006.
  • Большие пожары: Роман 25 писателей. Москва : Книжный клуб 36.6, 2009. 320 с.
  • А н г л. п е р е к л. — The Complete Works of Isaac Babel / Trans. by P. Constantine; ed. by N. Babel. NewYork : W. W. Norton & Company, 2005.1072 p.
  • У к р. п е р е к л. — З «Одеських оповідань» // Скринька з червонного дерева. Єврейська проза Східної Європи другої половини ХІХ–ХХ століть / Пер. з івриту, їдишу, пол., рос. Київ : Дух і літера, 2020. 528 с.

Література

  1. Левин Ф. М. И. Бабель. Очерк творчества. Москва : Художественная литература, 1972. 206 с.
  2. Маркиш Ш. Бабель и другие. 2-е изд., репр. Москва : Персональная творческая мастерская «Михаил Щиголь» ; Иерусалим : Гешарим, 1997. 234 с.
  3. Сухих И. Попутчик в Стране Советов // Зарубежные записки. 2005. № 4. URL: https://magazines.gorky.media/zz/2005/4/poputchik-v-strane-sovetov.html
  4. Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ : КИТ, 2007. 436 с.
  5. Сулькин О. «В поисках Бабеля»: правда о писателе и его эпохе // Голос Америки. 2016. URL: https://www.golosameriki.com/a/os-finding-babel/3569975.html
  6. Жулькова К. А. «Конармия». Время и пространство в системе миромоделирования И. Э. Бабеля (обзор) // Социальные и гуманитарные науки. Отечественная и зарубежная литература. Серия 7: Литературоведение. 2018. №4. С. 207–211.

Автор ВУЕ

О. В. Малаш


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Малаш О. В. Бабель, Ісак Еммануїлович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабель, Ісак Еммануїлович (дата звернення: 1.08.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ