Ашкенази

Ашкена́зи, ашкеназім, ашкеназі (іврит та їдиш אשכנזים, від אשכנז — поширена у середньовічних івритських текстах назва Німеччини, утворена від імені біблійного патріарха Ашкеназа, онука Яфета, праонука Ноя) — один із субетносів євреїв (поряд із сефардами, фалаші (ефіопськими євреями), єменськими євреями, горськими євреями, бухарськими євреями та іншими).

Історична довідка

Субетнос ашкеназів сформувався в Німеччині в ранньому Середньовіччі. У 10–11 ст. ашкенази перейшли на розмовну мову довколишнього німецькомовного населення (середньоверхньонімецькі діалекти).

До 14 ст. розмовна німецька мова ашкеназів засвоїла численні запозичення з івриту й арамейської мови (у специфічній ашкеназькій вимові, до 20 % лексичного складу), після початку міграції ашкеназів на Схід (до Королівства Польського у 13 ст. та Великого князівства Литовського у 14 ст.) — лексику місцевого польського, українського і білоруського населення (до 15 % лексичного складу), таким чином розвинувшись в окрему літературну мову — їдиш (за винятком західного наріччя їдишу, близькість діалектів якого до німецької мови довколишнього населення не дозволяє виокремлювати його в окрему мову).

Уже в пізньому Середньовіччі ашкенази стали найчисельнішим субетносом євреїв. Ашкеназів поділено на менші субетнічні групи залежно від регіону походження (польські євреї, литваки, німецькі євреї).

У 18 ст. серед ашкеназів Галичини виник хасидизм, різні течії якого поширені в ашкеназьких громадах України та Польщі, а згодом — серед вихідців із України та Польщі в ін. країнах.

У 19 ст. ашкеназькі громади Німеччини, а згодом Австро-Угорщини й Російської імперії стали центрами руху Гаскали.

У зв’язку із зосередженням цього субетносу у Східній Європі ашкенази становили абсолютну більшість жертв Голокосту.

Характеристика

На поч. 21 ст. до ашкеназів належить близько 11–12 млн осіб із загальної кількості євреїв близько 14 млн (2015).

За винятком невеликих громад караїмів у Криму, на Волині та в Галичині та кримчаків у Криму все єврейське населення на території сучасної України складали ашкенази.

У сучасному Ізраїлі назву «ашкенази» у побуті часто застосовують до нащадків ашкеназів та (частково) сефардів, які здійснили алію до 1980-х. Таким чином, їх протиставляють вихідцям із колишнього СРСР, які репатріювалися наприкінці 1980 — у 2010-х, хоча останні за нечисленними винятками є ашкеназами за походженням.

Література

  1. Росман М., Ассаф Д., Бэкон Г. и др. Главы из истории и культуры евреев Восточной Европы : в 6 ч. Тель-Авив : Открытый университет Израиль, 1995.
  2. Haumann H. A History of East European Jews. Budapest; New York : Central European University Press, 2003. 297 p.
  3. Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки : в 2 т. / За ред. М. Ґудмена. Пер. з англ. Київ : Дух і Літера, 2012. Т. 1. 560 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ашкенази // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ашкенази (дата звернення: 27.09.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.09.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ