Ашетт, Луї Крістоф Франсуа

Louie Hachette 1.jpg

Аше́тт, Луї Крісто́ф Франсуа́ (фр. Hachette, Louis Christophe François; 05.05.1800, м. Ретель, тепер регіон Гранд Ест, Франція — 31.07.1864, м. Плессі-Піке, тепер м. Плессі-Робенсон, регіон О-де-Сен, Франція, похований у м. Парижі, Франція) — видавець, засновник найбільшого у Франції та одного з провідних видавництв світу (тепер видавнича група «Ашетт Лівр»).

Ашетт, Луї Крістоф Франсуа

(Hachette, Louis Christophe François)

Народження 05.05.1800
Місце народження Ретель
Смерть 31.07.1864
Місце смерті Плессі-Робенсон
Напрями діяльності видавнича справа


Відзнаки

Почесні звання Кавалер ордена Почесного легіону (1860)

Життєпис

Походив із селянської родини. Його батько приїхав у м. Париж, щоб навчатися у Школі права, згодом працював судовим виконавцем, а мати — кастелянкою.

Ашетт навчався у ліцеї Людовіка Великого. 1819 вступив до Нормальної школи (тепер Вища нормальна школа), щоб стати викладачем. Після її закриття урядом (1822) став вивчати право, давав приватні уроки, працював вихователем дітей паризького нотаріуса П. Фурко де Павана.

Завдяки фінансовій допомозі свого роботодавця 07.11.1826 Ашетт придбав патент книготорговця й видавця та купив маленьку книгарню-видавництво Ж.-Ф. Бредіфа в Латинському кварталі м. Парижа. Заснував власне видавництво під назвою «Класична книгарня Л. Ашетта, колишнього учня Вищої нормальної школи» («Librairie classique de L. Hachette, ancient élève de l’Ecole normale»). За життя Ашетта видавництво перетворилося на найбільше у Франції та Європі загалом.

Заснував також періодичні видання: щомісячну збірку «Огляд народної освіти» («Revue de l’instruction publique»; 1842) та освітянський тижневик «Загальний посібник з початкової освіти» («Le Manuel général de l’instruction primaire»; 1844). У його видавництві виходили популярні тижневик мандрівок «Тур дю монд» («Le Tour du monde»; з 1857) і газета «Журналь пур ту» («Le journal pour tous»; з 1855).

1864 був головою профспілки книгарів, ініціював заснування професійної бібліотеки, будівництво нового приміщення профспілки, яке дозволяло організовувати виставки.

Діяльність

У видавничій діяльності Ашетт реалізував свій намір служити освіті: розвиток його видавництва більшою мірою пов’язаний з навчальною літературою для шкіл та університетів. Першими виданнями були підручники, словники, читанки тощо. 1833 його видавництво отримало замовлення від Міністерства освіти Франції на видання книг для початкової школи.

Ашетт стояв біля витоків сучасної видавничої справи. Винайшов комерційний видавничий договір, за яким продавець авансував «видавничий ризик» та отримував проценти від продажу. Перший запропонував книготорговцям замовляти в нього примірники усіх його видань з можливістю повертати їх у разі, якщо не будуть продані упродовж року (цю систему використовують і досі). Увів посаду директора видавничої серії, що було новацією для того часу. Опановував мистецтво книгорозповсюдження, прагнув перетворити свою книгарню на книжковий центр, здатний задовольняти різні потреби читачів.

Серед заснованих ним серій «Рожева бібліотека» («Bibliothèque rose»; 1856) — книги для дітей, виходить досі; бібліотека туристичних путівників, з 1916 отримала назву «Синій путівник» («Guide bleu»), існує досі, тощо.

Ашетт пов’язав своє видавництво з великою торговельною мережею. Зацікавившись розвитком залізничного транспорту, Ашетт реалізував новаторську ідею розташувати кіоски на вокзалах і пропонувати мандрівникам недорогі книжки малого формату. 1852, після укладення угоди з Північною залізницею, а згодом іншими залізницями, він отримав монополію на продаж книг і газет на вокзалах. У серії «Бібліотека залізниць» («Bibliothèque des Chemins de fer») вийшли, зокрема, книги Ч. Діккенса, Ж. де Нерваля, Ж. Санд.

Серед вагомих видань, здійснений Ашеттом, — «Історія Франції» Ж. Мішле, «Словник французької мови» (1863–1872) Е. Літтре, книги, ілюстровані Г. Доре, та інші.

Нагороди та визнання

Кавалер ордена Почесного легіону (1860).

У Франції 1984–2012 існувала премія Ашетта, якою нагороджували журналістів за кращі статті року.

Видавництво, засноване Ашеттом, існує дотепер як видавнича група «Ашетт Лівр». Іменем Ашетта названа у Франції низка шкіл.

Література

  1. Misler J. La Librairie Hachette de 1826 à nos jours. Paris : Hachette, 1979. 407 p.
  2. Mollier J.-Y. Louis Hachette (1800–1864). Le Fondateur d’un Empire. Paris : Librairie Arthème Fayard, 1999. 554 р.
  3. Taveaux K. Réseau de bibliothèques de gare et du métropolitain, et messageries Hachette dans l’aire parisienne (1870–1914) // Médias et villes (XVIIIe-XXe siècle). Tours : Presses universitaires François-Rabelais, 1999. P. 73–86. URL : https://books.openedition.org/pufr/1399
  4. Quétel С. Un illustre inconnu Louis Hachette // Historia. 2010. №°758. P. 93.
  5. Mollier J.-Y. Une autre histoire de l’édition française. Paris : La Fabrique, 2015. 430 p.

Див. також

«Hachette Livre»

Автор ВУЕ

С. В. Глухова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Ашетт, Луї Крістоф Франсуа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ашетт, Луї Крістоф Франсуа (дата звернення: 19.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
25.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ