Ацидофілія

Ацидофі́лі́я (від лат. acidus ― кислий та грец. φιλέω ― любити) — здатність структурних елементів клітин і тканин набувати забарвлення під дією кислих барвників на гістологічних препаратах.

Як і базофілію, ацидофілію використовують у гістологічних (див. Гістологія) дослідженнях під світловим мікроскопом з метою збільшення виразності під час визначення структурних елементів клітин або тканин.

Структури, що мають осно́вну (лужну) природу і здатні зафарбовуватися кислими барвниками (кислотами та їхніми солями), називають оксифільними (ацидофільними, еозинофільними). До них належить цитоплазма, еритроцити, колагенові волокна тощо.

Серед кислих барвників найвідомішими є еозин, конго червоний, кислий фуксин, пікринова кислота, які надають оксифільним структурам переважно червоного або рожевого забарвлення різної інтенсивності.

Література

  1. Лупир М. В. Спосіб забарвлювання нервових волокон // Таврический медико-биологический вестник. 2013. Т. 16. № 1. Ч. 1 (61). С. 142–143.
  2. Луцик О. Д., Чайковський Ю. Б., Білий Р. О. та ін. Гістологія. Цитологія. Ембріологія. Вінниця : Нова Книга, 2020. 496 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ацидофілія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ацидофілія (дата звернення: 23.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ