Афганці
Афга́нці – 1) загальна назва народів Афганістану; 2) найбільший народ Афганстану (самоназва – пуштуни).
У 2010 населення Афганістану складало 31,1 млн. осіб. У містах проживає бл. 20 %. Етнічний склад: пуштуни, таджики, узбеки, хазарійці, пашаі, чараймакі, туркмени, нурістанці, памірські народи, белуджі, брагуї, гуджари, киргизи, афшари та кизилбаші та ін. (близько 20 народів та етнічних груп, серед яких представники іранської й індоарійської груп індоєвропейської сім’ї, тюркської, семітської і дравидської сімей).
Серед населення Афганістану поширені 30 мов, найчисельнішими з яких є пушту й дарі.
В Афганістані збереглася родоплемінна структура. Народності поділяються на племена, клани, роди та сімейства.
До 1930-х під терміном «афганець», «афганський народ» як правило малися на увазі лише пуштуни. У Конституціях Афганістану 1964 та 1977 термін «афганці» було поширено на все населення Афганістану незалежно від етнічної приналежності. У Конституції 2004 це положення повторено — поняття «афганець» поширюється на всіх громадян Афганістану.
Пуштуни (самоназва – пашто, пушт. پښتون) складають 42 % від кількості всього населення. Основна мова — пушту, що належить до іранської групи мов.
Пуштуни належать до європеоїдної раси. Більшість із них сповідують іслам (суннізм).
Найбільші пуштунські племена Афганістану – дуррані і гільзаї. Основа господарювання — землеробство та скотарство. Житло осідлих пуштунів — глинобитні будинки, житло пуштунів-кочовиків — чотирикутні повстяні шатра.
Традиційний пуштунський одяг виготовляється з легких тканин. Чоловічий одяг включає шаровари, головний убір (куфія, кандагарська шапка, тюрбан та пакуль). Жіночий одяг – однотонні штани, довга сорочка з дрібним орнаментом, пояс, хіджаб з бавовни або довга паранджа. Інколи у жіночі сукні вплітають золоту нитку, бісер, використовують різнокольорове шиття на шовку. Одяг непуштунського населення Афганістану є подібним до традиційного одягу пуштунів.
Друга за чисельністю етнічна група Афганістану — таджики (бл. 40 %), більшість із яких мешкає в північно-східних та західних провінціях Афганістану. Розмовляють таджицькою мовою, що належить до іранської групи індоєвропейської сім’ї. Серед них виділяють таджиків Балаху і Бадахшану, таджиків Кабулістану та таджиків Герату (фарсиванів; на відміну від перших двох, ця група переважно належить до шиїтів). Кількість таджиків в Афганістані є суттєво більшою, ніж чисельність представників цього народу в Таджикистані.
Третя за чисельністю етнічна група Афганістану — узбеки. Вони складають від 6 до 9 % населення країни. Розмовляють різними діалектами, що належать до тюркської мовної сім’ї і є близькими до узбецької мови. За віросповідання – мусульмани-сунніти. Традиційне заняття – сільське господарство.
Четверта за чисельністю етнічна група Афганістану – хазарійці (від 8 до 10 %). Представники цієї групи розмовляють мовою дарі, яка належить до іранської мовної сім’ї. Більшість із них мешкає в центральних регіонах Афганістану.
Літератруа
- Лебедев К. А. Афганистан: язык, литература, этнография. - М.: Муравей, 2003. 470 с.;
- Логинов А. В. Национальный вопрос в Афганистане // Расы и народы. Вып. 20. - М.: Наука, 1990. С. 169–189;
- Афганистан. Справочник. - М.: «Восточная литература» РАН, 2000. 256 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Казьмирчук М. Г. Афганці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афганці (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.05.2021
