Ауксанометр

Ауксано́метр, авксанометр, аксанометр, ауксометр (від грец. αὐξάνεω — зростати, збільшуватися і грец. μετρέω — вимірювати) — прилад для вимірювання збільшення або швидкості росту рослин.

Історична довідка

Від 1884 «Австрійський ботанічний журнал» публікував звіти, в яких згадувалося про використання ауксанометра. В. Пфеффер у 2-му томі «Фізіології рослин» (1903) розмістив модель хронографічного ауксанометра, обладнаного самописцем та циферблатом. Конструкція залишалася незмінною до середини 20 ст. Для вивчення росту рослин В. Пфеффер також використовував фотографію. Він здійснював хронофотографічні експерименти: протягом тижня через регулярні проміжки часу знімав кадри про етапи росту рослин і підготував у такий спосіб короткометражний фільм. Згодом уповільнена кінозйомка стане загальноприйнятим методом дослідження процесів з повільним перебігом.

Характеристика

За будовою ауксанометри поділяють на кілька типів. Найпростіший складається з валу із горизонтальною віссю, до якого кріпиться стрілка та колесо з вантажем на нитці, протилежний кінець нитки прив’язують до верхівки рослини. Мірою зростання рослини нитка прокручує вал, а стрілка рухається вздовж шкали виміру. Самозаписувальний ауксанометр називають ауксанографом. Прилад було розроблено в кінці 19 ст. і вдосконалено в першій чверті 20 ст. Ауксанограф вимірював ріст рослин з точністю до мікрона і давав змогу співставити показники росту рослин зі змінами складу атмосфери.

Ауксанометр в українській науці

Сконструював і вдосконалив осмометр та ауксанометр Й. Баранецький (1843–1905) — засновник першої в Україні лабораторії фізіології та анатомії рослин, яка функціонувала на базі ботанічного кабінету в Київському Імператорському університеті Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Фізіолог М. Г. Холодний розробив інший тип ауксанометра для аналізу ролі води (тобто ролі тургору, гутації та транспірації) у рості та тропізмах вищих рослин. Прилад назвав мікропотометром. Одним із конструкторів приладів для оцінки структурно-функціонального стану рослин був професор Г. Молотковський (1899–1985).

Застосування

Ауксанометри використовуються для дослідження й демонстрації росту рослин у лабораторіях, аудиторіях, оранжереях тощо.

Література

  1. Bovie W. T. A Simplified Precision Auxanometer // American Journal of Botany. 1915. Vol. 2. № 2. P. 95–99.
  2. Христова Т. Є. Йосип Баранецький — видатний український дослідник рослин // Вісник Запорізького національного університету. Біологічні науки. 2005. № 1. С. 173–177.
  3. Градов О. В. Хромато-ауксанометрія і хромато-мас-ауксанометрія у фенологічному стадійному моніторингу лісових порід на основі флейво- та газохімічних принципів з автоматичною динамічною ідентифікацією патернів (таксономічних, метеоролого-кліматичних і феноспектральних) // Экосистемы. 2014. Вып. 10 (29). С. 30–45.
  4. Григорюк І. П. Георгій Хрисанфович Молотковський: вчений-фізіолог рослин, педагог // Біоресурси і природокористування. 2014.Т. 6. № 1–2. С. 195.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ауксанометр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ауксанометр (дата звернення: 26.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ