Атія, Майкл Френсіс

Michael Francis Atiyah.jpg

Атія́, Майкл Фре́нсіс (Атья; англ. Atiyah, Michael Francis; 22.04.1929, м. Лондон, Велика Британія — 11.01.2019, м. Единбург, Велика Британія) — математик, член Лондонського наукового королівського товариства (1990–1995), іноземний член НАН України (з 1992), Американської академії наук і мистецтв (з 1969), Шведської академії наук (з 1972), Німецької академії вчених Леопольдина (з 1977), Національної академії наук США (з 1978), Королівської ірландської академії (з 1979), Австралійської академії наук (з 1992); Індійської національної академії наук (з 1993); Російської академії наук (з 1994); Американського філософського товариства (з 1998); Римської Національної академії мистецтв (з 1999); Королівського норвезького товариства наук та літератури (з 2001); Іспанської королівської АН (з 2002) тощо.

Атія, Майкл Френсіс

(Atiyah, Michael Francis)

Рік народження 22.04.1929
Місце народження Лондон
Рік смерті 11.01.2019
Місце смерті Единбург
Напрями діяльності математика

Життєпис

Народився в сім’ї лікаря. Дитинство Атії минуло в Судані та Єгипті; щоліта родина переїздила до Великої Британії. Початкову освіту отримав 1934–1941 в єпархіальній школі м. Хатурма (Судан). Продовжив освіту в коледжі Вікторії у м. Каїрі (Єгипет). З 1945 навчався в Манчестерській гімназії (Велика Британія). 1947 отримав стипендію Трініті-коледжу в Кембриджі, але не скористався можливістю навчатись (натомість пішов на дворічну національну службу, яка в той час була обов’язковою). Служив канцелярським офіцером.

1952 закінчив Трініті-коледж, здобувши ступінь бакалавра, а також перше місце в рейтингу випускників. 1955 в тому ж коледжі отримав докторський ступінь, захистивши дисертацію під керівництвом В. В. Д. Ходжа (1903–1975; Велика Британія) на тему «Використання топологічних методів в алгебраїчній геометрії».

1954 Атія став науковим співробітником Трініті-коледжу (Кембридж). 1955–1956 — стипендіат Бедфордського коледжу у складі Лондонського університету. Працював викладачем коледжів у Кембриджі (1957–1961), Оксфорді (1961–1969). 1969 призначений професором математики в Інституті перспективних досліджень (м. Прінстон). 1972 повернуся до Великої Британії та обійняв посаду професора досліджень Королівського товариства в Оксфорді; був обраний членом Коледжу Св. Катерини (Оксфорд). Магістр Трініті-коледжу в Кембриджі (1990–1997). Засновник та директор Інституту математичних наук Ісаака Ньютона (1990–1996). Канцлер Лестерського Університету (1995–2005). Почесний науковий співробітник Трініті-коледжу (1976), Пемброк-коледжу (1983) та Дарвінського коледжу (1992), усі — при Кембриджському університеті; Коледжу Св. Катерини (1991) та Нового коледжу (1999), обидва — при Оксфордському університеті.

Наукова діяльність

Першу наукову статтю написав у студентські роки (1952). Досліджував широке коло тем математики, зосередивши увагу на взаємодії геометрії та аналізу. Першим ґрунтовним результатом у співробітництві з Ф. Хірцебрухом (1927–2012; Німеччина) стала розробка нового методу в топології (К-теорії), що дозволив розв’язати широкий спектр складних математичних задач. У співавторстві з І. М. Зінгером сформулював теорему щодо розв’язання еліптичних диференційних рівнянь, так звану теорему про індекс. Разом з Р. Боттом (1923–2005; Угорщина — США) сформулював та довів теорему про нерухому точку. Завдяки ідеям Атії суттєвого розвитку набули теорії супер-простору та супер-гравітації, теорії струн фундаментальних частинок, теорія ріманових поверхонь, а також певні галузі теоретичної фізики.

Розвивав теорію калібрувальної інваріантності та теорію струн. Був популяризатором науки. Автор наукових статей, монографій, підручників, наукових праць у сфері топології та диференційних рівнянь. Почесний професор багатьох університетів.

Нагороди і визнання

Лауреат премій: Бервіка (1961); Фальтринеллі Національної академії мистецтв (1981); Міжнародної премії ім. Короля Фейсала за науку (1987); Ювілейної премії Ганнінга від Королівського товариства Единбургу (1990); Нільса Абеля (2004). Лицар-бакалавр Великої Британії (1983).

Нагороджений орденами «За заслуги» Великої Британії (1992) та Лівану (2005). Отримав медаль Філдса (1966); Королівську медаль Лондонського Королівського товариства (1968); Медаль де Моргана (1980); Медаль Коплі (1988); Медаль Б. Франкліна (1993); Меморіальну медаль Джавахарлала Неру (1993); Королівську медаль Королівського товариства Единбурга (2003); Велику медаль Французької академії наук (2010) тощо. Офіцер ордена Почесного легіону (2011).

Праці

  1. Address of the president. Sir Michael Atiyah, given at the anniversary meeting on 29 November 1991 // Notes and Records of the Royal Society of London. 1992. Vol. 46. № 1. P. 155–169.
  2. Edinburgh Lectures on Geometry, Analysis and Physics. Edinburgh : [w. p.], 2010. 38 p.

У с п і в а в т. —

  1. The Index of Elliptic Operators on Compact Manifolds // Bulletin of the American Mathematical Society. 1963. № 69. P. 322–433.
  2. The Index of Elliptic Operators I // Annals of Mathematics. Second Series. 1968. № 87 (3). P. 484–530.
  3. The Index of Elliptic Operators II // Annals of Mathematics. Second Series. 1968. № 87 (3). P. 531–545.
  4. The Index of Elliptic Operators III // Annals of Mathematics. Second Series. 1968. № 87 (3). P. 546–604.

Р о с. п е р е к л. —

  1. Лекции по К-теории. Москва : Мир, 1967. 260 с.
  2. Геометрия и физика узлов. Москва : Мир, 1995. 192 с.

У с п і в а в т. —

  1. Лакуны для гиперболических дифференциальных операторов с постоянными коэффициентами. I // Успехи математических наук. 1971. Т. 26. Вып. 2 (158). С. 25–100.
  2. Введение в коммутативную алгебру. Москва : Мир, 1972. 160 с.
  3. Лакуны для гиперболических дифференциальных операторов с постоянными коэффициентами. II // Успехи математических наук. 1984. Т. 39. Вып. 3 (237). С. 171–224
  4. Геометрия и динамика магнитных монополей. Москва : Мир, 1991. 148 с.

Література

  1. Minio R. An Interview with Michael Atiyah // The Mathematical Intelligencer. 1984. № 6 (1). P. 9–19.
  2. Hurtubise J. Review: The Geometry and Dynamics of Magnetic Monopoles by Michael Atiyah and Nigel Hitchin // American Scientist. 1989. № 77 (3). P. 296–297.
  3. Lusztig G. Recollections about my Teacher, Michael Atiyah, Sir Michael Atiyah: a great Mathematician of the Twentieth Century // Asian Journal of Mathematics. 1999. № 3 (1). P. 55–56.
  4. The Founders of Index Theory: Reminiscences of and about Atiyah, Bott, Hirzebruch, and Singer / Ed. by S.-T. Yau. 2nd ed. Somerville : International Press, 2009. 393 p.

Автор ВУЕ

Г. В. Мамонова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Мамонова Г. В. Атія, Майкл Френсіс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атія, Майкл Френсіс (дата звернення: 25.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ