Атлантичний поріг

Атланти́чний порі́г — підняття дна на північно-східному краю Атлантичного океану між Гренландією, Ісландією, Фарерськими островами та Великою Британією.

Характеристика

Глибина над Атлантичним порогом становить близько 600 м.

Перешкоджає глибинному водообміну між Атлантикою й Північним Льодовитим океаном.

Утворений трьома ділянками — порогами, які розглядають як окремі геологічні утворення (із заходу на схід): Гренландсько-Ісландський, Фарерсько-Ісландський та Вайвілла Томсона.

Гренландсько-Ісландський поріг — підняття дна в Данській протоці, між підводними схилами Гренландії (на північному заході) та Ісландії (на південному сході), Атлантикою (на південному заході) та Гренландським морем Північного Льодовитого океану (на північному сході), завдовжки близько 90 км, з найбільшою глибиною до 300 м. Його фундамент складений палеозойськими породами зануреного краю Гренландії з рифтовими (див. Рифт) структурами, заповненими мезозой-кайнозойськими відкладами й покровами палеогенових базальтів. Блокує глибинний водообмін між Гренландським морем та Атлантичним океаном. На глибині понад 400 м спостерігають значну різницю температур води: на північ від порогу — близько –1 °С, на південь — близько +8 °С.

Фарерсько-Ісландський поріг — підводне підняття платоподібної форми між південно-східним узбережжям Ісландії та північно-західним краєм Фарерських островів, завдовжки близько 500 км, завширшки до 300 км (на глибині 1 000 м), глибини над порогом сягають 400–500 м. Складений базальтовими породами, перекритими переривчастим шаром теригенно-вулканогенних (див. Відклади теригенні) відкладів потужністю до 3 000 м. Утворює природний кордон Атлантичного океану між його Західноєвропейською улоговиною (на південному заході) та Норвезьким морем (Норвезька улоговина) Північного Льодовитого океану (на північному сході).

Поріг Вайвілла Томсона — підводний хребет між краєм Фарерських островів і північним узбережжям острова Велика Британія, що відокремлює Атлантичний океан (на південному заході) від Фарерсько-Шетландського жолоба (понад 1 000 м завглибшки) у Норвезькому морі (на північному сході), завдовжки до 200 км, із середньою глибиною близько 500 м (максимальна — 584 м). Названий на честь океанографа Ч. Вайвілла Томсона (1830–1882; Шотландія).

Геологічна будова

Поріг складений мезозойськими структурами, є антикліналлю з перепадами висоти до 2 км, що сформувалася в еоцен — міоцен (40–15 млн р. т.).

Додатково

Над підводним хребтом у північному напрямку (на глибинах 50–100 м) проходить тепла Норвезька течія, що є відгалуженням Північно-Атлантичної течії та пом’якшує кліматичні умови Скандинавії.

Література

  1. Jolley D. W., Bell B. R. The North Atlantic Igneous Province: Stratigraphy, Tectonic, Volcanic and Magmatic Processes. London : Geological Society of London, 2002. 344 p.
  2. Caseldine C., Russell A., Hardardоttir J. et al. Iceland — Modern Processes and Past Environments. Amsterdam : Elsevier, 2005. 420 p.
  3. Hurdle B. G. The Nordic Seas. New York : Springer Science & Business Media, 2012. 777 p.
  4. Bott M., Saxov S., Talwani M. et al. Structure and Development of the Greenland-Scotland Ridge: New Methods and Concepts. New York : Springer Science & Business Media, 2013. 685 p.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Атлантичний поріг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атлантичний поріг (дата звернення: 27.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ