Атапуерки археологічна зона

Атапуéрки археологíчна зóна (ісп. Sitio arqueológico de Atapuerca) — печерний археологічний комплекс у районі м. Бургос, муніципалітет Бургос, автономна спільнота Кастилія-і-Леон (Іспанія); об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2000).

Історична довідка

Першу печеру з унікальними археологічними артефактами було виявлено 19 ст. завдяки будівництву залізниці С’єрра-де-ла-Деманда — Біскайя. Хоча досліджувати Атапуерку почали ще наприкінці 19 ст., найважливіші відкриття припадали на другу половину 20 ст.

Характеристика

Найчисленнішими є знахідки решток гомінідів (Hominidae), з-поміж них ― рештки людини розумної (Homo sapiens) та гейдельберзької людини (Homo heidelbergensis).

У середині 1990-х учені виявили кістки підлітка невизначеної статі віком приблизно 800 тис. років.

1997 за результатами дослідження цієї знахідки виокремили новий вид гомінідів — людину-попередника (Homo antecessor), і зробили припущення, що цей вид є предком неандертальця та людини сучасного фізичного типу.

Проте окремі дослідники — О. Зубов (1934–2013; РФ), М. Г. Волпофф (нар. 1942; США), К. Б. Стрінгер (нар. 1947; Велика Британія) та інші вважають, що для виокремлення нового виду недостатньо підстав. На їхню думку, йдеться про ранній різновид гейдельберзької людини.

2007 у печері Сіма-дель-Елефанте («Слонова яма») знайдено нижню щелепу людини з кількома зубами віком 1,1–1,2 млн років. Найімовірніше, це була жінка, якій на момент смерті виповнилося 30–40 років. На думку більшості вчених, ці рештки також належать представникові Homo antecessor.

Виявлені в Атапуерці кам’яні знаряддя належать до всіх етапів технологічної революції (від найпримітивніших до бронзового віку). Знайдено рештки печерного ведмедя, який отримав назву Ursus dolinensis.

Печера Сіма-де-лос-Уесос (так звана «Яма з кістками»; знахідки у ній датуються проміжком 400–300 тис. років тому), можливо, була найдавнішим штучним похованням людини. У шахті, розташованій углибині печери, виявлено кістки молодих людей віком 12–20 років, що були принесені ззовні й скинуті в шахту. Надрізи на кістках свідчать про канібалізм, який, можливо — в умовах жорсткої боротьби за існування, — був вимушеним. Однак, на думку керівника розкопок Х. М. Бермудеса де Кастро (нар. 1952; Іспанія), давні люди не потерпали від нестачі їжі, тому, ймовірно, мешканці Атапуерки з’їдали своїх полонених.

Значення

Виявлені в археологічній зоні Атапуерки палеонтологічні й археологічні знахідки віком від 1,2 млн років і до нової ери проливають світло на процес еволюції людини, а також на шляхи заселення Європи. За якістю, кількістю та різноманіттям людських залишків Атапуерка посідає одне з перших місць у світі.

Література

  1. Arsuaga J., Martнnez I., Gracia A. et al. Three New Human Skulls from the Sima de los Huesos Middle Paleolithic Site in Sierra de Atapuerca, Spain // Nature. 1993. Vol. 362 (6420). P. 534–537.
  2. Carbonell E., Arsuaga J., Díez J. et al. Lower Pleistocene Hominids and Artifacts from Atapuerca-TD6 (Spain) // Science. 1995. Vol. 269 (5225). P. 826–830.
  3. Rosas A. Seventeen New Mandibular Specimens from the Atapuerca / Ibeas Middle Pleistocene Hominids Sample (1985–1992) // Journal of Human Evolution. 1995. Vol. 28. Is. 6. P. 533–559.
  4. Rosas A., Bastir M., Martinez-Maza C. et al. Sexual Dimorphism in the Atapuerca-SH Hominids: the Evidence from the Mandibles // Journal of Human Evolution. 2002. Vol. 42. Is. 4. P. 451–474.
  5. Carbonell E., Bermúdez de Castro J., Arsuaga J. The First Hominin of Europe // Nature. 2008. Vol. 452. P. 465–469.
  6. Ваганова А. Н. Заселение Европы первобытным человеком // Веснiк Беларускага дзяржаунага унiверсiтэта. Сер. 3: Гiсторыя. Фiласофiя. Псiхалогiя. Палiталогiя. Сацыялогiя. Эканомiка. Права. 2014. № 2. С. 6–7.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Атапуерки археологічна зона // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атапуерки археологічна зона (дата звернення: 27.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ