Асфіксія (в екології)

Асфі́ксія (в екології) — загибель живих організмів унаслідок кисневого голоду. Також — дефіцит кисню, як безпосередній, тимчасовий, локальний, так і передбачуваний наслідок певних процесів. Гіпотетично, такий дефіцит неминуче виникне за інтенсивного використання атмосферного кисню для потреб сільського господарства в поєднанні з енергоємністю промислових процесів, що вимагають спалювання значних обсягів палива. Спалювання палива призводить до забруднення атмосфери, що є джерелом іншої вуглецевої сполуки — чадного газу [СО, оксид карбону (IV)]. Його отруйні властивості пояснюються тим, що він інтенсивно поглинається гемоглобіном крові і замість кисню переноситься від легень до тканин, що веде до кисневого голоду і загибелі організму.

Література

  1. Лакуша Н. Світ екобезпеки людини : глобалізаційні виклики. Київ : Логос, 2016. 264 с.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Асфіксія (в екології) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфіксія (в екології) (дата звернення: 28.09.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.09.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ