Астрофіліт

Астрофілі́т (від астро… і грец. φύλλον — аркуш) ― мінерал класу силікатів, група астрофіліту.

Астрофіліт
Клас мінералу	силікати
Колір	золотисто-бурий, бронзово-жовтий
Сингонія	триклінна
Твердість	3.5–4
Блиск	скляний
Густина	3.28–3.30

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Астрофіліт в Україні
4 Значення
5 Література
6 Автор ВУЕ

Історична довідка

Астрофіліт вперше відкрито в 1844 мінералогом П. К. Вейбі (1819–1865; Норвегія) у нефелінових та сієнітових (див. Сієніт) пегматитах на південному сході Норвегії. У 1848 він описав цей мінерал як» коричневу слюду». Пізніше (1854) хімік, геолог і мінералог Т. Шеєрер (1813–1875; Німеччина) описав його під назвою «астрофіліт», а В. К. Бреггер (1851–1940 ; Норвегія) у 1890 докладно схарактеризував кристалографічні та оптичні властивості, а також хімічний склад астрофіліту.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічний склад астрофіліту ― (K,Na)₃(Fe₂+,Mn)₇Ti₂[(O,OH)₇ │ (Si₄O₁₂)₂. Масові частки (%): K₂O ― 3,50–6,70; Na₂O ― 2,16–3,18; MnO ― 1,38–15,18; FeO ― 16,58–34,43; H₂O ― 3,09–3,62; TiO2 ― 8,02–13,58; SiO₂ ― 33,81–34,78. Містить домішки Цирконію, Ніобію, Кальцію, Магнію, утворює ізоморфний ряд з куплетськітом K₂Na(Mn,Fe)₇Ti₂Si₈O₂₄(O,OH,F)₇.

Фізичні властивості

Сингонія триклінна, a = 5,36, b = 11,76, c = 21,08 Å; α = 85,1, β = 90,0, γ = 103,2°; Z = 2. Астрофіліт, зазвичай, утворює пластинчасті агрегати та променеві зростки. Кристали-багатогранники рідкісні. В агрегатах установлено такі індивіди: пластинчасті кристали, голчасті кристали, дрібноволокнисті виділення. Розмір кристалів у найбільшому вимірі не перевищує 10 см. Колір астрофіліту золотисто-бурий, бронзово-жовтий; дрібні уламки просвічують. Блиск скляний, на спайних уламках ― перламутровий. Спайність досконала за (100). Спайні листочки крихкі. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів 3,5–4, густина 3,28–3,30 кг/м³. Показники заломлення: ng = 1,733–1,739; nm = 1,703–1,720; np = 1,675–1,689; 2V = -80°.

Походження. Розташування родовищ

Астрофіліт трапляється здебільшого в лужних породах гірських магматичних ― нефелінових сієнітах і пегматитах, де асоціює зі шпатом польовим, арфведсонітом (Na, Ca)₃Fe₄²⁺Fe³⁺[Si₈O₂₂] (OH)₂ або Na_2,5 Ca_0,5 (Fe²⁺, Mg, Fe³⁺, Al)₅ [Al_0,5Si_7,5O₂₂](OH, F)₂, енігматитом Na₂Fe₂ + ₅Ti₄ + O₂ [Si₆O₁₈],натролітом Na₂[Al₂Si₃O₁₀] • 2H₂O, цирконом. Його знайдено в нефелінових сієнітах Гренландії, Норвегії, на Кольському півострові, у Середній Азії.

Астрофіліт в Україні

В Україні астрофіліт ― рідкісний мінерал. Його візуально видимі агрегати виявлено у Приазов’ї в альбіт-мікроклін-егіринових і мікроклін-рибекітових метасоматитах, які замістили лужні граніти.

Значення

Практичне значення мають різновиди астрофіліту, збагачені Цирконієм та Ніобієм; вони є рудами, з яких видобувають відповідні метали.

Література

Weibye P. C. Beiträge zur topographischen Mineralogie Norwegens // Archiv für Mineralogie, Geognosie, Bergbau und Hüttenkunde. 1848. Vol. 22. P. 673–678.
Brøgger W. C. Die Mineralien der Syenitpegmatitgänge der südnorwegischen Augit-und Nephelinsyenite // Zeitschrift für Kristallographie und Mineralogie. 1890. Vol. 16. P. 215–235.
Минералы. Справочник : в 5 т. Москва : Наука, 1972. Т. 3. Вып. 1. 882 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Павлишин В. І., Квасниця В. М. Астрофіліт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрофіліт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2020