Астильба (Astilbe)
Асти́льба (Astilbe) — рід багаторічних трав’яних рослин родини ломикаменевих.
Заввишки від 15 до 200 см. Підземна частина — вертикальне або горизонтальне кореневище. Листки прості, роздільні або двічі-, тричіпірчастоскладні. Суцвіття — волоть, що складається з багатьох колосків чи китиць; квітки дрібні (зеленкуваті, білі, рожеві, червоні, фіолетові), одностатеві або двостатеві. Чашечка дзвоникоподібна, чотирироздільна або п’ятироздільна, пелюсток 4–5, іноді вони редуковані, лінійно-ланцетної або оберненоланцетної форми, зрослі з основою чашечки. Тичинок 5–10, зав’язь верхня, двороздільна, рідше трироздільна із сидячими приймочками, плід — коробочка з великою кількістю дрібного, довгастого темно-бурого насіння. У 1 г міститься приблизно 15–20 тис. насінин.
Відомо понад 40 видів, які в природі трапляються переважно в південно-східній Азії (Японія, Китай, Далекий Схід росії, Непал) та на сході Північної Америки (США). У природних умовах зростають у гірських районах до висоти 4800 м. н. р. м., уздовж річок, на вологих, багатих на мінеральні речовини ґрунтах з низьким вмістом вапна та з високою вологістю повітря.
У культуру введено на початку 19 ст. Вирощують переважно сорти, створені в Німеччині, Нідерландах, Франції, США. На сьогодні у світі налічують понад 400 сортів. Астильбу інтродуковано в Україну наприкінці 1940-х як квітково-декоративну рослину. Найбільшу колекцію в Україні (понад 100 сортів і видів) зібрано у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ).
Застосовують у декоративному садівництві, ландшафтному будівництві, флористиці. Є відомості про використання окремих видів (астильба китайська, астильба японська) як лікарських рослин.
Література
- Иевиня С. О., Лусиня М. А. Астильбы. Интродукция в Латвийской ССР. Рига : Зинатне, 1975. 120 с.
- Буйдін Ю. В. Походження сортів та сучасний світовий сортимент астильби (Astilbe Buch. — Ham. ex D. Don) // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2004. Вип. 36. С. 38–42.
- Буйдін Ю. В. Оцінювання деяких господарсько-біологічних ознак інтродукованих сортів роду Astilbe Buch. Ham. ex D. Don // Plant Varieties Studying and Protection. 2016. № 1 (30). С. 23–30.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Буйдін Ю. В. Астильба (Astilbe) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астильба (Astilbe) (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.08.2020
