Астеріас

Asterias forbesi

Асте́ріас (Asterias) — рід морських зірок родини Asteriidae.

Таксономія і характеристика

У складі роду 8 видів. Тіло морських зірок роду радіально симетричне, пентамерне, складається з центрального диска і 5 променів. На нижньому боці променів є борозна з амбулакральними ніжками за допомогою яких тварини пересуваються. Розмір морських зірок роду варіює від 10–20 см в діаметрі, довжина рук може досягати 30 см. Забарвлення мінливе: від жовтуватого, помаранчевого й коричневого до фіолетового і буро–чорного навіть в межах одного виду. Спинний і черевний боки відрізняються забарвленням. Нижня поверхня пласка, менш пігментована, блідо жовта, називається ротовою або оральною, верхня — аборальною. Оральна та аборальна поверхні відповідають лівому та правому бокам двобічно симетричної морської зірки, проте умовно їх називають черевною — оральну і спинною — аборальну. Анальний отвір розташований на аборальному боці, поблизу центру диска. Види роду астеріас — виключно морські, придонні або бентосні голкошкірі, мешкають на різних типах дна: в основному, у прибережній зоні (пересуваються або тимчасово залишаються у спокої на відкритому повітрі), 50–60 м завглибшки, на твердому, кам’янистому чи скелястому, або м’якому, піщаному дні. Всі морські зірки — хижаки, харчуються тваринами, що повільно рухаються або ведуть сидячий спосіб життя: поліхетами, ракоподібними, молюсками та іншими голкошкірими. Личинки морських зірок роду астеріас харчуються мікроводоростями. Тривалість життя морських зірок роду астеріас — 5–6 років, статева зрілість настає наприкінці першого року життя, за відсутності достатнього харчування — наприкінці другого. Розмноження переважно статеве. Розмножуються кілька разів протягом літа, одна особина здатна продукувати до 12 млн ікринок, що призводить до формування щільних популяцій, в яких розповсюджений канібалізм. Початок розмноження може спровокувати незначне підвищення температури води.

Поширення та екологія

Морські зірки роду астеріас — типові мешканці океанічних і морських мілководь з солоністю близько 35 ‰, до прісних чи опріснених водойм не пристосовані, тому в морях з солоністю меншою за 8 ‰ відсутні. Поширені в помірній зоні північної півкулі.

Значення

Морська зірка астеріас червоний (Asterias rubens) — модельний об’єкт цитологічних (див. Цитологія) та гістологічних (див. Гістологія) досліджень. Личинки морських зірок є шкідниками марикультури, особливо завдають збитків устричним фермам.

Додатково

Морські зірки, що отримали механічне ушкодження здатні до швидкої регенерації: легко «добудовують» втрачені руки або частини диска, навіть якщо залишається менше половини диска і всього одна рука. Види роду астеріас можуть відкидати ушкоджену руку. Остаточна регенерація відбувається повільно і займає близько року. Репродукція морських зірок може відбуватись також поділом навпіл: у площині ділення особини відбувається пом’якшення сполучної тканини, кожна половина регенерує решту диска і руки.

Література

  1. Жизнь животных : в 7 т. / Под ред. Р. К. Пастернак. 2-е изд., перераб. Москва, 1988. 447 с.
  2. Bucci C., Francoeur M., McGreal J., Smolowitz R., Zazueta-Novoa V., Wessel G. M. Gomez-Chiarri M. Sea Star Wasting Disease in Asterias forbesi along the Atlantic Coast of North America // PLoS ONE. 2017. Vol. 12. № 12. P. 1–20. https://doi.org/ 10.1371/journal.pone.0188523
  3. Li B., Zhou Zh., Li B., Wang Q., Li X., Chen L. Size Distribution of Individuals in the Population of Asterias amurensis (Echinodermata: Asteroidea) and its Reproductive Cycle in China // Acta Oceanologica Sinica. 2018. Vol. 37. P. 96–103. https://doi.org/10.1007/s13131-018-1177-5

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Астеріас // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астеріас (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.08.2020

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶