Астазія

Аста́зія (від а… — заперечний префікс і грец. στάσις — стояння) — порушення здатності стояти через неспроможність фіксації центра ваги за відсутності ознак парезу або паралічу.

У пацієнта водночас збережені активні рухи у положенні лежачи, м’язова сила та координація. Цей стан спричинений переважно пухлинним або судинним ураженням лобової частки кори, таламуса або передніх відділів мозочка. Може виявлятися при істерії. Є структурним елементом синдрому астазії — абазії. Описана французьким патологом П. Блоком (1860–1896; Франція) та німецьким патологом О. Фогтом (1870–1959; Німеччина).

Література

Nutt J. G., Marsden C. D., Thompson P. D. Human Walking and Higher Level Gait Disorders, Particularly in the Elderly // Neurology. 1993. № 43 (2). P. 268–279.
Larner A. J. A Dictionary of Neurological Signs. New York : Springer, 2016. 348 p.