Асиміляція музична

Асиміля́ція музи́чна — процес міжкультурної взаємодії, який спричиняє проникнення текстуальних елементів однієї музично-інтонаційної системи в іншу та їх адаптацію.

Асиміляція може розглядатися як універсальний закон, загальний принцип музичного мислення — прийняття й глибинне перетворення різнорідних компонентів, що можуть протиставлятися як «своє»і «чуже».

Спектр асиміляційних явищ широкий, охоплює різні рівні музичного процесу: національну традицію, стиль, жанр. Яскравий приклад культурно-стильової мозаїки, відкритості до інших засобів виразності та їх поєднання у мистецьку цілісність — джазове музикування.

У межах національних композиторських шкіл асиміляція зумовлює запозичення та переінтонування інонаціонального музичного досвіду. Закономірним для композиторської творчості є засвоєння кількох стильових пластів професійної та фольклорної музики в індивідуальній системі засобів музичної виразності (полістилістика М. Скорика). Жанрова асиміляція передбачає подолання замкненості жанрових моделей, що породжує нову художню якість (кантата-симфонія «Кавказ» С. Людкевича, фольк-опера «Цвіт папороті» Є. Станковича).

Література

  1. Зинькевич Е. Динамика обновления. Украинская симфония на современном этапе в свете диалектики традиции и новаторства. Київ : Музична Україна, 1986. 184 с.
  2. Конен В. Третий пласт. Новые массовые жанры. Москва : Музыка, 1994. 160 с.
  3. Шип С. Музична форма від звуку до стилю. Київ : Заповіт, 1998. 368 с.

Автор ВУЕ

Т. Ю. Прокопович


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Прокопович Т. Ю. Асиміляція музична // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асиміляція музична (дата звернення: 1.03.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ