Асанін, Ідріс Асан оглу

Асанін Ідріс Асан оглу.jpg

Асані́н, Ідрі́с Аса́н оглу́ (крим. Asanin, Idris Asan oğlu; 12.10.1927,с.Нижня Фоті-Сала, Куйбишівский район, тепер Україна — 07.08.2007, м. Бахчисарай, АР Крим, тепер Україна) — поет, громадський діяч. Член НСПУ. Ветеран національного руху кримських татар. Писав кримськотатарською мовою.

Асанін, Ідріс Асан оглу

(Asanin, Idris Asan oğlu)

Народження 12.10.1927
Місце народження с.Нижня Фоті-Сала, Куйбишівский район, тепер Україна
Смерть 07.08.2007
Місце смерті м. Бахчисарай, АР Крим
Напрями діяльності література, публіцистика, філософія
Відзнака Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2005)
Asanin-Idris-Asan-Ohlu-vue.png

Життєпис

Народився в багатодітній родині. Протягом 1933−1940 І. Асанін навчався в семирічній школі. З 1940 — у татарській школі імені Ібрагіма Чолака в с. Коккоз, де його вчителем із кримськотатарської мови та літератури був А. Менсеттаров. У 1942 продовжив навчання в ліцеї в смт Албаті. 18.05.1944 разом з усіма кримськими татарами був депортований, його родина потрапила в Самаркандську область Узбекистану. У перші роки депортації від малярії загинула майже вся родина. У 17 років разом зі своєю сестрою залишився сиротою.

З 1948 заочно навчався на історичному факультеті Самаркандського педагогічного інституту.

У 1950, коли І. Асанін був студентом третього курсу, його заарештували за вірші, у яких він описував важкі умови життя кримськотатарського народу в депортації. Засудили до 25 років таборів ГУЛАГу. У вересні 1953 після смерті Й. Сталіна термін покарання скоротили на 10 років. Наприкінці 1956 звільнили після перегляду справи.

Повернувся в Узбекистан, закінчив навчання в педінституті (1962). Працював на будівельних підприємствах у м. Самарканді. Протягом 1965−1970 заочно навчався на інженерно-будівельному факультеті Ташкентського політехнічного інституту. У Крим повернувся 1989. Очолив товариство «Азізлер» («Святині»), яке сприяло збереженню пам’яток культури кримських татар. У 1991 його було обрано делегатом 2-го Курултаю кримськотатарського народу. З 1999 — член Національної спілки письменників України.

Творчість

А. Ідріс — автор віршів, оповідань, статей, нарисів. Попри заборону публікуватися, писав упродовж усього життя. У своїх реалістичних творах зображував трагічну долю кримських татар у депортації, їхні страждання, масову загибель та нестерпні умови життя. Більшість його віршів та оповідань були вилучені під час обшуків. Так, під час облави 27.01.1947 у нього відібрали рукописи повісті «Козьяшларнен суварылгъан еллар» («Политі слізьми дороги») та першої частини поеми «Бу тюш дегиль» («Це не сон»), у яких ішлося про депортацію кримських татар.

Перша збірка творів «Бир авуч топракъ» («Жменя землі», 1997) вийшла з нагоди 70-річного ювілею. Підготував багатотомне видання про історію кримськотатарського національного руху за повернення на батьківщину, про трагічну долю яскравих представників цього руху. Перший том «Адалет куреши сафларында» («У лавах боротьби за справедливість») побачив світ у 2002. Усього підготовлено й опубліковано три томи (2002–2006).

Посмертно укладено й видано збірник статей І. Асаніна «Тель къоралар артында» («За колючим дротом», 2012), де вміщено спогади про життя в таборі, вірші, а також нарис, присвячений 95-річчю письменника Аблякіма Ільмій. Відповідно до заповіту І. Асаніна його дружина Лемара Сейфуллаєва передала сімейний архів із понад 200 документів Кримськотатарській бібліотеці ім. І. Гаспринського.

Визнання

Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2005).

Цитата

Багъчасарайда Мына шеэр асырларджа

Авропагъа къоркъу сачкъан,

Къыпчакъ-Или, Къызыл-Ярдан

Акъ денъизге еллар ачкъан.


Мында мермер минарелер

Къадалгъанлар мавы кокке.

Беяз-къонъур къаяларгъа

Кунеш алтын нурын теке.


Онынъ намы, шан-шурети

Энди чокътан эльден кетти.

Сырттан къопкъан къатты боран

Варлыгъыны виран этти.


Онынъ сырлы чешмесинден

Акъып тура козьяшлары.

Хан-Сарайы, дарма-дагъын,

Сынып ята башташлары.


Чокъ асырлыкъ гъарез душман

Буны корип ферахлана.

Багъчасарай, бу алынъа

Гонълюм таша, юрек яна.


1972


У Бахчисараї

Гроза для декількох держав,

Вояк, трудар – не бенкетар,

Сей град об’єднував татар,

Вдаль каравани проводжав,


Здіймались в небо голубе

Тут мінарети осяйні.

В палацу зали кам’яні

Лилось проміння із небес.


З Аллаха ласки все цвіло,

Вітчизна квітла дорога.

Північна вдарила пурга –

І мов нічого не було.


Де ллявся срібний водограй,

Сльоза збігає ― не вода.

Навкруг розруха та біда,

В руїнах мій Бахчисарай…


Радіють давні вороги:

Вони ― володарі, пани.

Тебе скарали без вини,

Бахчисараю дорогий.


1972, переклад Степана Литвина.

(Асанін І. У Бахчисараї // Крим, який ми любимо. Антологія (поезія, проза). Київ : Пульсари, 2016. С. 192−193).

Твори

  • Бир авуч топракъ. Акъмесджит : Таврида, 1997. 335 с.
  • Адалет куреши сафларында : в 3 т. Симферополь : Къырымдевокъувпеднешир, 2002–2006.
  • Тель къоралар артында. Симферополь : Къырымдевокъувпеднешир, 2012. 240 с.
  • У к р. п е р е к л. — Асанін І. У Бахчисараї // Крим, який ми любимо. Антологія (поезія, проза). Київ : Пульсари, 2016. С. 192−193.

Література

  1. Фазыл Р. Эки шаир – бир такъдир // Йылдыз. 1999. № 6. С. 109–116.
  2. Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы. Къыскъа бир назар. Симферополь : Къырым девлет окъув-педагогика нешрияты, 2001. С. 401–405.

Автор ВУЕ

А. Р. Дочу


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: А.Р. Дочу Асанін, Ідріс Асан оглу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асанін, Ідріс Асан оглу (дата звернення: 24.10.2021).



Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
04.08.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ