Аріосто, Лудовіко

Аріосто, Лудовіко.jpg

Аріо́сто, Лудові́ко (італ. Ariosto, Ludovico; 08.09.1474, м.Реджо-нель-Емілія, тепер регіон Емілія-Романья, Італія — 06.07.1533, м. Феррара, тепер регіон Емілія-Романья, Італія) — поет. Писав латинською та італійською мовами.

Аріосто, Лудовіко

(Ariosto, Ludovico)

Народження 08.09.1474
Місце народження Реджо-нель-Емілія
Смерть 06.07.1533
Місце смерті Феррара
Напрями діяльності література

Життєпис

Походив із дворянської родини. Батько обіймав посаду коменданта м. Реджо-нель-Емілії. У віці 10 років Аріосто разом із сім’єю переїхав у м. Феррару, де прожив майже все життя.

Закінчив 1494 Феррарський університет, вивчав юриспруденцію та латинську мову. Від 1500 служив у герцога д’Есте, виконував придворні та дипломатичні обов’язки (зокрема, 1509−1510 здійснив 5 візитів до папи Юлія II стосовно приєднання м. Феррари до Папської області|).

З 1518 ― на службі у феррарського герцога Альфонса I. Виконував дипломатичні та адміністративні доручення, організовував свята й вистави, був придворним поетом. Був губернатором області Гарфаньяна в західній Тоскані (1522–1525). У 1525 повернувся до м. Феррари.

Творчість

На початку творчості Аріосто писав ліричні вірші двома мовами: латинською (оди, елегії, епіграми, оспівував земне, чуттєве кохання в дусі Горація, Тібулла, Овідія) та італійською (сонети і канцони, в яких славив куртуазне, платонічне кохання в дусі Ф. Петрарки).

Італійською мовою написані також 7 сатир (1517–1525) автобіографічного характеру. До раннього періоду належать п’ять «учених» комедій: «Скринька» («La Cassaria»; 1508), «Підмінені» («I Suppositi»; 1509), «Студенти» («Gli studenti»; 1518−1519, незавершена), «Чорнокнижник» («Il negromante»; 1520), «Звідниця» («La Lena; 1528), що сприяли розвитку італійської ренесансної комедії.

Найвідоміший твір — поема в октавах «Шалений Роланд» («Orlando furioso»), опублікована в 40 піснях (1516) і в 46 піснях (1532). Багатоплановий сюжет вибудовано на основі французького героїчного епосу, циклу куртуазних романів «Круглого столу» (див. Артуріана), античної поезії. У поемі відбилися ідеї доби Відродження з їхньою життєрадісністю, культом краси, кохання та релігійним скептицизмом.

Восьмивірш Аріосто вирізняється витонченістю та простотою.

Аріосто і Україна

Про твори Аріосто знав Т. Шевченко (є згадка про нього в повісті «Варнак»).

М. Дашкевич у розвідці «Малоруська й інші бурлескні (жартівливі) „Енеїди“» (1898) порівнював «Енеїду» І. Котляревського з поезією Аріосто та «Похвалою Глупоті» Еразма Роттердамського.

Українською мовою деякі твори Аріосто переклав О. Мокровольський.

Додатково

Творчість Аріосто мала вплив на розвиток італійської опери та камерно-вокальної музики 16–17 ст., про що свідчать музичні твори К. Монтеверді, Е. Мегюля, Г. Ф. Генделя та інших композиторів.

Твори

  1. Orlando furioso. Milano : RCS Libri, 2019. 1617 p.
  2. Р о с. п е р е к л. — Неистовый Роланд : в 3 т. Санкт-Петербург : Вита Нова, 2009.
  3. У к р. п е р е к л. ― З поеми «Шалений Роланд» / Пер. з іт. О. Мокровольського // Всесвіт. 1994. № 11‒12. С.130‒131.

Література

  1. Андреев М. Л. Лудовико Ариосто // История литературы Италии : в 4 т. Москва : Институт мировой литературы им. А. М. Горького, 2010. Т. 2. Кн. 2. С. 79‒109.
  2. Paoli M., Preti M. L'Arioste et les arts. Milano : Officina Libraria, 2012. 328 p.
  3. Scorrano L. Ludovico Ariosto. Roma : Ediesse, 2015. 259 p.
  4. Jossa St. Con Ariosto, senza Calvino // Doppiozero. 2017. URL: https://www.doppiozero.com/materiali/con-ariosto-senza-calvino
  5. Ariosto, the Orlando Furioso and English Culture / Ed. by J. Everson, A. Hiscock, S. Jossa. Oxford : Oxford University Press, 2019. 374 p.

Автор ВУЕ

Г. Л. Рубанова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Рубанова Г. Л. Аріосто, Лудовіко // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аріосто, Лудовіко (дата звернення: 30.07.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.07.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ