Археологічні з'їзди

Археологічні з’їзди. З’їзд у м. Києві, 1874

Археоло́гічні з’ї́зди — наукові форуми історико-філологічної спрямованості, які проводилися з 1869 у різних містах Російської імперії з інтервалом у три роки. Започатковані Московським археологічним товариством з ініціативи його засновника і голови О. Уварова.

Всього відбулося 15 археологічних з’їздів, з них шість в Україні. І Архелогічний з’їзд пройшов у м. Москві у 1869, ІІ у м. Санкт-Петербурзі (1871), ІІІ у м. Києві (1874), IV у м. Казані (1877), V у м. Тифлісі (1881), VI в м. Одесі (1884), VII в м. Ярославлі (1887), VIII у м. Москві (1890), IX у м. Вільні (1893), X у м. Ризі (1896), XI у м. Києві (1899), XII у м. Харкові (1902), XIII у м. Катеринославі (1905), XIV у Чернігові (1908), XV у м. Новгороді (1911). Проведення XVI-го з’їзду у м. Пскові було заплановано на 1914. Була пророблена значна підготовча робота, проте реалізації планів завадив початок Першої світової війни.

Фінансування археологічних з’їздів здійснювалося коштом Міністерства народної освіти, державних установ, благодійних внесків та за внески учасників. У підготовці та організації з’їздів брали участь наукові товарства, університети. Зокрема, важливу роль у підготовці та проведенні ІІІ археологічного з’їзду у м. Києві відіграв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

Археологічні з’їзди сприяли появі наукових історичних, етнографічних та товариств та музеїв. Експонати виставок, що проводилися у межах з’їздів, у подальшому нерідко входили до експозицій місцевих музеїв або ставали основою колекцій нових музеїв. За результатами кожного з’їзду публікувався збірник праць («Труды»), а також різні додаткові видання, зокрема, каталоги виставок, атласи, бюлетені, відомості, рефарати засідань тощо.

До участі та організації археологічних з’їздів долучилися українські дослідники В. Антонович, Д. Багалій, М.Біляшівський, Г. Павлуцький, М. Сумцов та ін. В археологічних з’їздах також брали участь зарубіжні вчені, зокрема французький філолог і письменник, основоположник славістики у Франції Л. Леже, моравський історик Б. Дудік, французький археолог Е. Картальяк, французький історик А. Рамбо тощо.

Тематика з’їздів зазвичай охоплювала широке коло наукових питань. Наприклад, VI Археологічний з’їзд у м. Одесі працював за наступними відділенями: пам’ятки первісні; пам’ятки язичництва; пам’ятки класичні; пам’ятки юридичні; пам’ятки громадського та домашнього побуту; пам’ятки мови й писемності; пам’ятки історичної географії та етнографії; пам’ятки мистецтв; візантійські старожитності.

Програма з’їздів зазвичай включала обговорення питань з історії старожитностей того краю, на території якого він відбувався. Археологічні з’їзди стали потужним чинником розгортання історичних, філологічних, археологічних та етнографічних студій. Вони сприяли становленню й розвитку пам’яткоохоронної справи, краєзнавчих досліджень, антропології, музеєзнавства, архівознавства, історії мистецтв, нумізматики, сфрагістики як у Російській імперії, так і в Україні на рубежі 19–20 ст.

Література

  1. Ковпаненко Н. Г. Роль археологічних з’їздів останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. у дослідженні архітектурно-мистецької спадщини України // Український історичний журнал. – 2008. – № 6. – С. 99-110;
  2. Юренко С. П. Археологічні з'їзди в Україні. – К. : Шлях, 2004. – 44 с.

Автор ВУЕ

О. М. Казакевич


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Казакевич О. М. Археологічні з'їзди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Археологічні з'їзди (дата звернення: 1.03.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ