Архалаксис

Архала́ксис (від грец. ἀρχή — початок і ἄλλαξις — зміна, обмін) — філогенетичні зміни органів, що відбуваються на ранніх стадіях ембріогенезу. Характеризуються ускладненнями, докорінною перебудовою, утворенням нових органів — такими змінами, які не спостерігалися у предків.

Історична довідка

Термін «архалаксис» запропонував О. Сєверцов (1910; 1935) у теорії філембріогенезу.

Характеристика

Архалаксис — швидкі та стрибкоподібні еволюційні перебудови органів. Існує припущення, що архалаксис сприяє адаптації зародків до швидких змін умов розвитку й довкілля, перетворенню мутацій в адаптації під контролем природного добору.

Приклади архалаксису:

• утворення нових хребців у змій;
• збільшення кількості зубів у зубатих китів як наслідок зміни кількості зачатків на ранніх стадіях ембріогенезу;
• закладання волосяних цибулин у зародків ссавців замість рогових лусочок у їхніх предків;
• перетворення дводольного зародка в однодольних рослин.

Як модуси (способи) перебудови й розвитку органів у пренатальному періоді онтогенезу такі зміни умовні, оскільки пов’язані взаємопереходами. Відомі під іншими назвами. Наприклад, В. Гарстанг (1868–1949; Велика Британія) еволюцію органів шляхом зміни ранніх стадій ембріогенезу назвав неогенезом (1928).

Література

1. Северцов А. Н. Морфологические закономерности эволюции. Москва ; Ленинград : Издательство АН СССР, 1939. 610 с.
2. Северцов А. Н. Модусы филэмбриогенеза // Зоологический журнал. 1935. Т. 14. № 1. С. 1–8.
3. Гринин Л. Е., Марков А. В., Коротаев А. В. Макроэволюция в живойприроде и обществе. Москва : Издательство ЛКИ, 2008. 248 c.
4. Січняк О. Л. Генетика популяцій та еволюція. Одеса : Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017. 210 с.

Автор ВУЕ

М. Ф. Ковтун

Покликання на цю статтю: Ковтун М. Ф. Архалаксис // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архалаксис (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.04.2021