Артха

А́ртха (санскр. अर्थ, artha — мета, мотив, користь, зиск, багатство) — одна з цілей людини в індуїзмі (поряд з камою, дгармою і мокшею), що полягає в накопиченні й доцільному використанні матеріальних благ.

Часом артху можуть витлумачувати ширше — і як набуття знань, майстерності, друзів, влади, привілейованого становища, пошук подружньої пари тощо. Втім, усе це зазвичай розглядають у зв’язку з прагматичними цілями. Артха — стратегія отримання практичної користі за різних життєвих обставин.

Історична довідка

Принципу артхи присвячений трактат «Артхашастра» (санскр. «Аrtha-śāstra» — букв. наука артхи), який традиція приписує Каутільї
(4 ст. до н. е.), раднику царя Чандраґупти (засновника династії Маур’їв). Хоча текст, що дійшов до наших часів, імовірно
складений бл. 2–4 ст. н. е., матеріал, який залучався при його творенні, сягає більш ранніх часів. Твір, адресований царю та його оточенню, повчає, що артха є головною життєвою метою володаря, якій мають бути підпорядковані дві інші (дгарма і кама). Обов’язок царя — дбати про процвітання держави й добробут підданих. Заради політичної й економічної вигоди (а основний спосіб її отримання — розширення територій з оподатковуваним населенням) царю не варто нехтувати навіть такими засобами, як наклепи, провокації, підкупи, послуги шпигунів, чаклунів, найманих вбивць тощо.

З принципом артхи пов’язані також тексти, присвячені близькому за значенням поняттю ніті (санскр. nīti — [належна] поведінка), яке суголосне вмінню поводитися належним чином у різних ситуаціях. Серед них: «Ніті-сара» («Сутність ніті») Камандаки (бл. 1-ї пол. 8 ст.); «Ніті-вак’я-амрита» («Нектар висловів ніті») Сомадевасурі (бл. 10 ст.); збірки повчальних історій «Панча-тантра» (бл. 3–4 ст.) та складена на її основі і приписувана невідомому Нараяні «Гітопадеша» («Добра порада»; 10–13 ст.), усі — створені для навчання царів, але рекомендовані для молоді назагал; розділи в деяких пуранах та ін. література.

Джерело

King, Governance, and Law in Ancient India: Kauṭilya’s Arthaśāstra / A New Annotated Translation by P. Olivelle. New York : Oxford University Press, 2013. 784 p.

Література

Sharma А. The Puruṣārthas: a Study in Hindu Аxiology. East Lansing, Mich. : Asian Studies Center, Michigan State University, 1982. 56 р.
Davis D. R. Being Hindu or Being Human: A Reappraisal of the Puruṣārthas // International Journal of Hindu Studies. 2004. Is. 8. Р. 1–27.
Scharfe H. Artha // The Hindu World / Ed. by S. Mittal, G. Thursby. New York; London : Routledge, 2004. P. 249–263.
McClish M. The History of the Arthaśāstra: Sovereignty and Sacred Law in Ancient India. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. 285 p.