Артеріоли

Артеріоли

Артеріо́ли (новолат. arteriola, від грец. ἀρτηρίαι — артерія) — кровоносні судини діаметром 50–100 мкм, дрібні артерії, які передують капілярам, забезпечують обмін речовин між кров’ю і тканинами органів. Входять до складу мікроциркуляторного русла — сукупності судин невеликого діаметра (артеріол, капілярів, венул і артеріоло-венулярних анастомозів), що забезпечує регуляцію кровотоку.

Характеристика

Артеріоли — кінцева ланка артеріальної кровоносної системи з найвиразнішими резистивними (чинять опір кровотоку) функціями. Стінки артеріол тонші, ніж в артерій, але мають таку ж будову: внутрішня оболонка — ендотелій (~0,04 мм), розташований на базальній мембрані; назовні від ендотелію — м’язова оболонка, утворена 1–2 шарами клітин м’язів гладеньких (непосмугованих), розташованих по колу або спірально. Між м’язовими клітинами артеріол є незнача кількість еластичних волокон. Зовнішня еластична мембрана відсутня. Зовні артеріоли вкриті тонкою сполучною тканиною. У передкапілярних артеріолах (прекапілярах) гладенькі м’язові клітини розташовані поодиноко. В дистальних відділах відстань між ними зростає, проте вони обов’язково присутні в місці відгалуження передкапілярів від артеріоли і в місці поділу прекапілярів на капіляри. Артеріоли мають перфорації в базальній мембрані ендотелію і внутрішній еластичній мембрані, які забезпечують безпосередній контакт ендотеліоцитів і клітин гладеньких (непосмугованих) м’язів. Такі контакти відповідають за передавання інформації від ендотелію до м’язових клітин. Зокрема, при викиді в кров адреналіну ендотелій синтезує фактор, який викликає скорочення клітин гладеньких м’язів.

Функції

Артеріоли з передкапілярами забезпечують формування периферичного опору судин і підтримання артеріального тиску (див. у статті Кров’яний тиск). За висловом І. Сєченова, функціонально артеріоли є «кранами» кровоносної системи. Завдяки збільшенню чи зменшенню просвіту артеріол, венул і артеріоло-венулярних анастомозів відбувається регуляція кровотоку: його опір у мікроциркуляторному руслі зростає або знижується, у такий спосіб регулюється кровопостачання органів. Найчастіше елементи мікроциркуляторного русла утворюють густу систему анастомозів у кожному органі з різними особливостями конфігурації, діаметра і щільності розташування судин. За змін кровотоку судини мікроциркуляторного русла пластичні. Можуть депонувати формені елементи крові, змінювати проникність для тканинної рідини.

Література

  1. Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р. та ін. Анатомія людини : у 3 т. 3-тє вид., доопрац. Вінниця : Нова Книга, 2015. Т. 2. 456 с.
  2. Гістологія. Цитологія. Ембріологія / За ред. О. Д. Луцика, Ю. Б. Чайковського. Вінниця : Нова Книга, 2018. 592 с.
  3. Пера-Васильченко А. В., Ряднова В. В., Воскресенська Л. К. та ін. Патоморфологічні зміни зорового нерва при гіпертонічній хворобі // Вісник проблем біології і медицини. 2018. Вип. 3 (145). С. 314–317.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Артеріоли // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артеріоли (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
31.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ