Арланд, Франсуа Лоран д’

Арланд Франсуа-Лоран дʼ

Арла́нд, Франсуа-Лоран дʼ (фр. Arlandes, François-Laurent d’; 26.09.1742, замок Сальтон, неподалік м. Аннейрон, тепер регіон Овернь — Рона — Альпи, Франція — 01.05.1809, там само) — аеронавт, учасник першого польоту на повітряній кулі, маркіз.

Арланд, Франсуа Лоран д’

(Arlandes, François-Laurent d’)

Народження 26.09.1742
Місце народження Аннейрон
Смерть 01.05.1809
Місце смерті Аннейрон
Напрями діяльності повітроплавання


Відзнаки

Ордени Королівський орден Людовика Святого


Місто

Життєпис

Ф.-Л. дʼАрланд походив із дворянської родини. Навчався в єзуїтському колежі м. Турнон (тепер ліцей імені Г. Фора у м. Турнон-сюр-Рон, регіон Овернь — Рона — Альпи). Як старший з восьми дітей 1760 обрав військову кар’єру. 1780 через здоровʼя вийшов у відставку в чині майора. За бездоганну службу був нагороджений королівським орденом Людовика Святого. Оселився в родинному замку, займався астрономією та фізикою.

Захопившись ідеєю польотів, збудував вежу замку, де проводив досліди зі стрибків із примітивним парашутом. 1782 облаштувався у м. Парижі, займався науковими дослідженнями, повторив спроби стрибків із парашутом у кар’єрах Монмартру.

19.10.1783 Ж.-Е. Монгольфʼє, який разом із братом Ж.-М. Монгольфʼє збудував аеростат для першого польоту на ньому людей, розрахований на двох осіб, запросив Ф.-Л. дʼАрланда взяти участь у цьому експерименті разом із Ж.-Ф. Пілатром де Розʼє. Хоча аеростат був сконструйований коштом короля, Людовик ХVІ тривалий час не давав згоди на політ, не вірячи в його успішність. Зрештою він погодився, але не був присутній під час злету, бо побоювався катастрофи. 21.11.1783 о 13 год. 54 хв. аеростат піднявся у повітря приблизно на тисячу метрів і пролетів за 25 хв. близько 10 кілометрів, від парку замку Мюетт (тоді резиденції дофіна, неподалік Булонського лісу, тепер 16-й округ м. Парижа) до Бют-о-Кай (тепер квартал у 13-му окрузі м. Парижа).

1784 гравер Ж.-Ф. Женіне і абат Міоллан здійснили спробу сконструювати аеростат, який мав стати досконалішим за маневреністю й найбільшим за розмірами (34 м заввишки). Ф.-Л. дʼАрланд долучився до експерименту, він хотів створити систему, що зменшує ризик пожежі на повітряній кулі. Він винайшов систему гасіння, однак вона не давала очікуваних результатів. Зліт було заплановано на 11 год. 11.07.1784 у Люксембурзькому саду в Парижі, але о 17 год. аеростат ще не міг піднятися у повітря. Сталася пожежа. Невдоволений натовп, який зібрався для того, щоб спостерігати за польотом, розшматував повітряну кулю. Вражений цим випадком, Ф.-Л. дʼАрланд більше не здійснював спроб польотів.

За часів Великої французької революції у період терору Ф.-Л. дʼАрланд залишив Париж й облаштувався у своєму родинному замку. Займався громадською діяльністю, зокрема завдяки його підтримці й численним листам до префектури декретом Наполеона І від 04.05.1809 було утворено комуну Альбон, що обʼєднала с. Мантай і м. Аннейрон.

Помер у бідності й був похований у місцевій церкві, але через кілька років могила зникла.

Визнання

31.05.1964 у м. Сент-Рамбер дʼАльбон було зведено монумент на честь Ф. Л. дʼАрланда. 1995 у 13-му окрузі Парижа на місці приземлення аеростата сквер було названо Монгольфʼє та збудовано монумент на честь першого польоту людей на аеростаті. 28.01.2000 на честь маркіза Ф. Л. дʼАрланда названо вулицю у 17-му окрузі м. Парижа.

Додатково

Аеростат, на якому здійснили політ Ф. Л. дʼАрланд і Ж.-Ф. Пілатр де Розʼє, мав розміри: діаметр 13 м, висота 21 м; загальна вага (разом із людьми й усім знаряддям, необхідним для польоту) — 850 кг. Він називався «Ревейон» («фр. Le Réveillon») на честь директора королівської паперової мануфактури Ж.-Б. Ревейона. Повітряна куля створювалась як справжній витвір мистецтва: на блакитному фоні золотим кольором були зображені королівські лілії, літери «L», що означали «Людовик XVI», знаки зодіаку, орли.

Цитата

З листа маркіза дʼАрланда панові Фожа де Сен-Фону, 28.11.1783:

Переклад:
«Розташування машини було таким, що пан Пілатр де Розʼє був із західного боку, а я зі східного. Вітер був майже північно-східний. Як стверджує загал, машина велично здійнялася вгору, але мені здається, мало хто помітив, що тієї миті, як вона опинилася над грабовими алеями, вона зробила півоберт».
Оригінал:
«La situation de la machine était telle que M. Pilatre de Rozier était à l’ouest et moi à l’est. Le vent était à peu près nord-est. La machine, dit le public, s’est élevée avec majesté ; mais il me semble que peu de personne se sont aperçues qu’au moment où elle a dépassé les charmilles, elle a fait un demi-tour sur elle-même ».

 цит. за кн.: Marion F. Les ballons et les voyagers aériens. Paris: Hachette. 1874. Р . 86–89.
Переклад С. Глухової.


Література

  1. Turgan J. Les ballons. Paris : Plon, 1851. 208 p.
  2. Marion F. Les ballons et les voyagers aériens. Paris : Hachette, 1874. 343 р.
  3. Robène L. L’homme à la conquête de l’air. Des aristocrats éclairés aux sportifs bourgeois. Le règne des aéronautes 18e et 19e siècle. Paris : L’Harmattan, 1998. Tome 1. 498 p.
  4. Giscard dʼEstaing V. A. Le Livre mondial des inventions. Paris : Compagnie 12, 1999. 284 p.
  5. Martin-Rosset F. François Laurent d’Arlandes, porte-parole de l’émancipation communale // Anneyron actualité. 2017. № 136. Juillet – Septembre . P. 22.

Автор ВУЕ

С. В. Глухова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Арланд, Франсуа Лоран д’ // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арланд, Франсуа Лоран д’ (дата звернення: 24.07.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ