Аркбаліста

Аркбалі́ста (від лат. arcus ― дуга, лук і лат. ballista ― ядро) ― вид допорохової (див. Порох) техніки військової у вигляді рухомої метальної машини прицільної дії, яку застосовували в європейських арміях у давні й середні віки.

Двоплечова деформаційна тенсіонна метальна машина, за будовою подібна до великого дерев’яного лука (станковий арбалет). Це ― дерев’яний або сталевий (див. Сталь) лук до 3,5 м завдовжки, який кріпили до масивного дерев’яного ложа, установленого на дерев’яній рамі-лафеті, розміщеній на колесах великого діаметру. Тятиву натягували за допомогою закріплення на рамі во́рота (див. Лебідка). Могла стріляти як звичайними болтами або стрілами «карро» (короткі, грубі, з чотиригранними наконечниками), так і невеликими кам’яними або олов’яними (див. Олово) снарядами кулеподібної форми. У такому разі до тятиви попередньо прикріплювали дерев’яний точений стержень із чашею попереду. Аркабалісту перевозили разом із польовими військами, тобто це був свого роду середньовічний аналог польової артилерії.

Література

Энциклопедия военных и морских наук : в 8 т. Санкт-Петербург : Типография В. Безобразова и К°, 1895. Т. 7. 641 с.
Медведев А. Ф. Ручное метательное оружие. (Лук и стрелы, самострел). VIII–XIV вв. Москва : Наука, 1966. 184 с.
Трубников Б. Г. Метательное оружие: Словарь-справочник. Санкт-Петербург : Амфора, 2004. 150 с.
Разин Е. А. История военного искусства Средневековья. Москва : Вече, 2016. 606 с.

Автор ВУЕ

І. С. Печенюк

Покликання на цю статтю: Печенюк І. С. Аркбаліста // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аркбаліста (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 13.07.2022