Аркасолій

Аркасо́лій, аркосо́лій ( лат. arcosolium, від arcus — арка і solium — труна, саркофаг) — аркова ніша у стіні, призначена для поховання або установлення саркофагів, рака з мощами святих.

Аркасолії в інтер’єрі Борисоглібського собору в Чернігові

Улаштовувалася в інтер’єрах християнських сакральних будівель — криптах, нартексах та основних приміщеннях храмів. Аркасолії виникли у ранньохристиянській архітектурі. На Русі відомі з 12 ст. Характерні, в основному, для князівських придворних храмів, церков-усипальниць — Борисоглібський собор у Чернігові (1170), Церква Спаса на Берестові у Києві (поч. 12 ст.) та інші. У західних регіонах України традиції улаштування аркасоліїв збереглися до кінця 17 ст.

Література

Вечерський В. В. Аркасолій // Архітектура: короткий словник-довідник / за заг. ред. А. П. Мардера, Київ : Будівельник, 1995. С. 24-25;
Аркасолій // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 39.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Аркасолій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аркасолій (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.04.2020