Аркасолій

Аркасолії в інтер’єрі Борисоглібського собору в Чернігові. Фото В. Вечерського

Аркасо́лій, аркосо́лій ( лат. arcosolium, від arcus — арка і solium — труна, саркофаг) — аркова ніша у стіні, призначена для поховання або установлення саркофагів, рака з мощами святих.

Улаштовувалася в інтер’єрах християнських сакральних будівель — криптах, нартексах та основних приміщеннях храмів. Аркасолії виникли у ранньохристиянській архітектурі. На Русі відомі з 12 ст. Характерні, в основному, для князівських придворних храмів, церков-усипальниць — Борисоглібський собор у Чернігові (1170), Церква Спаса на Берестові у Києві (поч. 12 ст.) та інші. У західних регіонах України традиції улаштування аркасоліїв збереглися до кінця 17 ст.

Література

  1. Вечерський В. В. Аркасолій // Архітектура: короткий словник-довідник / за заг. ред. А. П. Мардера, Київ : Будівельник, 1995. С. 24-25;
  2. Аркасолій // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Вид-во Інституту проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 39.


Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Аркасолій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аркасолій (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.04.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ