Арил
Ари́л — загальна назва ароматичних вуглеводневих замісників (залишків, структурних фрагментів), утворених з ароматичних вуглеводнів внаслідок вилучення атома Гідрогену від атома Карбону ароматичного циклу.
У формулах для арильних груп вживається позначення Ar. В арильному залишку можуть бути наявні інші замісники — атоми або групи атомів. Тривіальні назви мають найпростіший арил С6Н5- феніл (позначають Ph), утворений з бензену; толіл (Tol) СН3С6Н4- (орто-, мета- і пара-ізомери) — з толуену; С10Н7 — нафтил (Naph) (1-, або α-; 2-, або β-ізомери) – з нафталену та деякі інші. У назвах заміщених арильних груп позначають положення замісників відносно атома Карбону, який зв’язаний з іншою частиною молекули, наприклад 2,4-Сl2C6H3- — 2,4-дихлорофеніл. Фенільна група входить до складу бензильної C6H5CH2-, бенгідрильної (C6H5)2CH- та тритильної (C6H5)3C- групи. Групи, одержані аналогічним чином з гетероароматичних сполук, називаються гетероарильними, або гетарильними. Від піридину походять 2(або α)-, 3(або β)- або 4(або γ)-піридил; тіофену — 2(α)- або 3(β)-тієніл; індолу — 2(α)- або 3(β)-індоліл тощо. Уведення арильної групи до складу органічної молекули називають арилюванням. Ar.
Література
- IUPAC. Compendium of Chemical Terminology (the "Gold Book"). Oxford: Blackwell Scientific Publications. ISBN 0-9678550-9-8. IUPAC Gold Book – aryl groups (https://doi.org/10.1351/goldbook.A00464).
- A Guide to UIPAC Nomenclature of Organic Compounds. Recommendation 1993. Prepared for publication by R. Panico, W. H. Powell, J.-C. Richer (Senior Ed.).
- Толмачова В.С., Ковтун О.М., Корнілов М.Ю., Гордієнко О.В., Василенко С.В. Сучасна термінологія та номенклатура органічних сполук. Тернопіль. – 2008.
Автори ВУЕ

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.07.2022

Покликання на цю статтю: Гордієнко О. В., Толмачова В. С. Арил // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арил (дата звернення: 11.10.2026).