Арболіт

Арболі́т (від лат. аrbor — дерево і грец. λίϑοϛ — камінь) — будівельний матеріал, різновид легкого бетону, основними складниками якого є органічний заповнювач (деревна тріска, костриця льону, подрібнена солома), високосортний цемент і екологічно безпечна хімічна добавка. Інша назва арболіту — деревобетон.

Залежно від марки арболіту, в його складі може бути до 90 % заповнювача, тому матеріал за своїми властивостями близький до деревини: має низьку теплопровідність, високу звукоізоляцію і повітрообмін.

Головна перевага арболіту ― його вогнестійкість: завдяки додаванню спеціальних хімічних речовин, зазвичай алюміній сульфату, арболіт витримує температуру до 300 ºС. Арболіт практично не піддається гниттю, у ньому не заводяться цвіль та дереворуйнівні гриби. Стійкий до згинання та пластичний, його легко обробляти, екологічно чистий, має невелику вагу, тому будівлі з арболіту не потребують масивного фундаменту.

До недоліків арболіту відносять необхідність гідроізоляції, оскільки його основним складником є органічний заповнювач, який потребує захисту від вологи.

Залежно від середньої густини у висушеному стані, арболіт поділяють на теплоізоляційний (із середньою густиною до 500 кг/м³) та конструкційний (із середньою густиною від 500 до 850 кг/м³). З арболіту виготовляють будівельні блоки, які застосовують для теплоізоляції будівель, а також для зведення дво- і триповерхових житлових будинків, виробничих, сільськогосподарських, складських та підсобних приміщень.

Література

Бурак М. П., Рищенко Т. Д. Будівельне матеріалознавство. Харків : Харківська національна академія міського господарства, 2007. 126 с.
Кривенко П. В. та ін. Будівельне матеріалознавство. Київ : Ліра-2, 2012. 624 с.
Лівінський О. М. та ін. Будівельні матеріали та вироби. 2-ге вид. Київ : МП Леся, 2016. 660 с.