Арахноїдит

Арахноїди́т (від грец. ἄραχνος — павутина і εἶδος — вигляд) — запалення павутинної оболонки головного або спинного мозку; хронічний дифузійний автоімунний (див. Аутоімунні захворювання) проліферативний спайковий процес переважно павутинної та м’якої оболонок мозку.

Історична довідка

Уперше цей термін використав 1845 лікар-невропатолог О. Тарасенков (1816–1873; Росія).

Етіологія та патогенез

Арахноїдит може виникати у відповідь на будь-яке ушкодження та інфекцію (туберкульоз, сифіліс, кір), а також за наявності отиту. Спричинити арахноїдит можуть також медичні маніпуляції (використання контрастних речовин, проведення спинномозкової анестезії), травми, ускладнення черепно-мозкової травми, субарахноїдального крововиливу, що призводить до запального процесу. Патогенез захворювання: хронічне запалення, фіброз павутинної оболонки і підпавутинного простору, порушення процесу нормальної циркуляції ліквору із шлуночкової системи головного мозку (оклюзійна гідроцефалія) та його всмоктування через тверду мозкову оболонку (арезорбтивна гідроцефалія) внаслідок утворення спайок. Розрізняють церебральний, оптико-хіазмальний, спінальний арахноїдити та арахноїдит задньої черепної ямки.

Клініка

Симптоми захворювання:

  • локальний і дифузний головний біль;
  • запаморочення;
  • нудота;
  • зниження гостроти зору;
  • поява судом;
  • порушення чутливості, сну, пам’яті та мовлення.

Лікування

Лікування симптоматичне та патогенетичне відповідно до етіології захворювання — консервативне (антибіотики, діуретики, антигістамінні препарати) та хірургічне у разі тяжкої форми захворювання. За своєчасного початку лікування арахноїдит завершується видужанням, прогноз сприятливий. Профілактика Профілактика полягає у ранній діагностиці та лікуванні етіологічного фактора (своєчасне лікування інфекційних захворювань і вогнищ фокальних інфекцій).

Література

  1. Болезни нервной системы : в 2 т. / Под ред. Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульмана. Москва : Медицина, 2001.
  2. Нервові хвороби / За ред. С. М. Віничука, Є. Г. Дубкенка. Київ : Здоров’я, 2001. 696 с.
  3. Никифоров А. С., Коновалов А. Н., Гусев Е. И. Клиническая неврология : в 2 кн. Москва : Медицина, 2002.
  4. Віничук С. М., Ілляш Т. І., Мяловицька О. А. та ін. Неврологія / За ред. С. М. Віничука. Київ : Здоров’я, 2008. 664 с.
  5. Daroff R. B., Aminoff M. J. Encyclopedia of the Neurological Sciences. 2nd ed. Oxford : Academic Press, 2014. 4740 p.
  6. Лукьянова Е. Е. Лукьянова Е. Е. к 200-летию со дня рождения Алексея Терентьевича Тарасенкова // Нейрохирургия. 2015. № 1. С. 5–8.
  7. Олексюк-Нехамес А. Г. Арахноїдит: особливості проявів, прогноз, експертиза непрацездатності // Електронейроміографія-нейрофізіологія. 2019. URL: http://www.miograf.lviv.ua/?p=1337

Автор ВУЕ

В. І. Гунас


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гунас В. І. Арахноїдит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арахноїдит (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ