Апоп

Сет перемагає Апопа

Ра в образі кота перемагає змія, деталь із папірусу Хунефера 1275 до н. е. Британський музей у м. Лондоні

А́поп (Апофіс; грец. Ἄποφις) — у давньоєгипетській релігії — надприродна істота, яка уособлює первісний хаос, розпад і не-існування, ворог бога Ра. В іконографії зображували як великого змія, часто із багатьма кільцями, іноді — як змія з ножем чи ножами в тілі.

Вперше згаданий в текстах Першого перехідного періоду; у Текстах саркофагів Апопа згадують як ворога Ра та ворога померлого; в книзі Амдуат, а також в Книзі мертвих йдеться про битву змія із Ра тощо. Найбільше згадок про Апопа походить із джерел доби Нового Царства.

Основна міфологема — битва Ра й Апопа, яка щоразу повторюється, коли Ра, здійснюючи свою щоденну подорож, спускається в потойбічний світ, де на нього нападає змій. Є версія, за якою барку сонячного бога, в якій Ра разом із іншими богами пливе через потойбічний світ, атакує Апоп. В обох випадках Апоп хоче перешкодити впорядкованому циклові руху сонячного бога та його барки обома світами — циклові, що структурує світ із хаосу на порядок і визначає настання дня і ночі. Ра (чи Ра у супроводі інших богів, зокрема Сетха, Ісіди, Нейт, Селкет, чи дітей Гора) б’ється з Апопом, перемагає та розчленовує його.

Існує й міфологема про боротьбу бога Ра в образі сонячного кота з Апопом: кіт відрізає змію голову ножем (іноді у супроводі інших богів). Такий сюжет часто зображали на віньєтках Книги мертвих.

Вважали, що змій міг виповзати в цей світ та проковтнути Сонце — так пояснювали сонячне затемнення. Прояви Апопа вбачали не тільки в настанні раптової темряви, а й у бурях, землетрусах, інших раптових і загрозливих явищах.

Засобом боротьби з проявами Апопа була насамперед магія. Від кінця Нового Царства дійшла так звана «Книга Апопа» — збірка магічних заклять, які читали в храмовому ритуалі, що були покликані забезпечити щоденну перемогу Ра над силами хаосу.

Апопа єгиптяни часом асоціювали із Сетхом, але поряд із тим є сюжет, де Сетх бореться зі змієм та захищає від нього сонячну барку, позаяк магія злого ока Апопа діє на Ра, але не діє на Сетха.

Література

Borghouts J. F. The Evil Eye of Apopis // The Journal of Egyptian Archaeology. 1973. Vol. 59. P. 114–150.
Hornung E. Die Nachtfahrt der Sonne: Eine altägyptische Beschreibung des Jenseits. Zurich; München : Artemis und Winkler, 1991. S. 111–124.
Roth A. M. The psš-kf and the «Opening of the Mouth» Ceremony: A Ritual of Birth and Rebirth // The Journal of Egyptian Archaeology. 1992. Vol. 78. P. 138–140.
Lexikon der Ägyptischen Götter und Götterbezeichnungen / Leitz Ch. (ed.) : іn 7 Bd. Leiden; Paris : Peeters Publishers, 2002. Bd. 2. S. 72–74.
Wilkinson, R. H. The Complete Gods and Goddesses of Ancient Egypt. London-New York : Thames & Hudson, 2017. 256 p.