Аплазія
Апла́зія (від а... — заперечний префікс і грец. πλάσις — форма, утворення), агенезія — порушення ембріонального розвитку, наслідком якого є відсутність цілого органа, його частини, ділянки тканини, частини тіла.
Аплазію спричиняють зовнішні фактори (біологічні, хімічні, фізичні), які безпосередньо або опосередковано впливають на ембріон через організм матері. Аплазія може спостерігатися в будь-якому органі людини (головний мозок, спинний мозок, серце, легені, сечостатеві органи та ін.), що зумовлює різний вплив на організм.
Окремі види аплазії несумісні з життям (аненцефалія, амієлія, двостороння аплазія нирок); інші види аплазії без хірургічного втручання призводять до функціональних порушень і навіть смерті. Сумісними із життям є аплазія кінцівок чи одного з парних органів.
Література
- Струков А. И., Серов В. В. Патологическая анатомия. 5-е изд., стер. Москва : Литтерра, 2010. 880 с.
- Фіщук О. О., Біляєва К. С. Синдром Рокитанського — Кюстнера // Український журнал дитячої ендокринології. 2014. № 3. С. 36–38.
- Кушніренко С. В. CAKUT-синдром і хронічна хвороба нирок: концепція нефрологічного підходу // Почки. 2015. № 3 (13). С. 37–41.
- Лихачева Н. В., Экзархова А. И., Каратай О. С. та ін. Синдром Андерсона-Нови: врожденная аплазия кожи, костей черепа у новорожденного // Международный неврологический журнал. 2015. № 7 (77). С. 139–142.

Покликання на цю статтю: Аплазія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аплазія (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.07.2020