Анчаров, Михайло Леонідович

Анчаров, Михайло Леонідович.jpg

Анча́ров, Миха́йло Леоні́дович (рос. Анчаров, Михаил Леонидович; 28.03.1923, м. Москва, тепер Російська Федерація — 11.07.1990, м. Москва, тепер Російська Федерація) — письменник, музикант, один із засновників жанру авторської пісні. Писав російською мовою.

Анчаров, Михайло Леонідович

(Анчаров, Михаил Леонидович)

Рік народження 28.03.1923
Місце народження Москва
Рік смерті 11.07.1990
Місце смерті Москва
Напрями діяльності письменник, музикант

Життєпис

Народився в сім’ї інженера-конструктора. 1940 вступив до Архітектурного інституту, але в липні 1941 пішов добровольцем на фронт.

1944 закінчив Військовий інститут іноземних мов (китайська, японська). Працював військовим перекладачем.

1954 закінчив Московський художній інститут, 1958 — Вищі курси кіносценаристів.

Член Спілки письменників СРСР (з 1966).

Творчість

Від 1937 Анчаров почав складати пісні на вірші О. Гріна, Б. Корнілова (1907–1938; Росія), В. Інбер (1890–1972; Росія) та ін. Під час війни писав власні вірші та музику до них.

1964 почав писати прозу. Романи Анчарова «Теорія неймовірності» («Теория невероятности»; 1967) і «Цей синій квітень» («Этот синий апрель»; 1969), а також науково-фантастична трилогія «Сода-сонце» («Сода-солнце»; 1968) становлять своєрідний цикл, об’єднаний головними персонажами — вченими, винахідниками, першовідкривачами. Темі творчості та пов’язаній з нею широкій морально-етичній проблематиці присвятив романи «Самшитовий ліс» («Самшитовый лес»; 1981) і «Як птах Гаруда» («Как птица Гаруда»; 1989). У повісті «Блакитна жилка Афродіти» («Голубая жилка Афродиты»; 1960) звертається до образу О. Довженка.

1963 виступав на концертах. Автор близько ста пісень: «Кап-кап», «Баллада об относительности возраста» («Балада про відносність віку), «Стою на полустаночке» («Стою на полустаночку») та інших, п’єс, кіно- і телесценаріїв: «Мій молодший брат» («Мой младший брат»; 1962); «Іду шукати» («Иду искать»; 1966); «В одному мікрорайоні» («В одном микрорайоне»; 1976) та ін.

Окремі твори Анчарова українською мовою переклали Б. Тен, М. Якубенко.

Твори

  • Приглашение на праздник. Москва : Художественная лиетратура, 1986. 556 с.
  • Сочинения: Песни. Стихотворения. Интервью. Роман. Москва : Локид-Пресс, 2001. 494 с.
  • Избранные произведения : 2 т. Москва : Арда, 2007.
  • Укр. Перекл. — Теорія неймовірності. Золотий дощ. Київ : Молодь, 1968. 232 с.

Література

  1. Соколова И. А. Вначале был Анчаров...: О поэтич. творчестве Михаила Анчарова и его вкладе в развитие жанра авторской песни // Мир Высоцкого: Исследования и материалы : в 6 вып. Москва : Государственный культурный центр-музей В. С. Высоцкого, 1998. Вып. 2. С. 354–375.
  2. Ревич Ю., Юровский В. Михаил Анчаров: писатель, бард, художник, драматург. Москва : Книма, 2018. 598 с.

Автор ВУЕ

Н. І. Чорна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Чорна Н. І. Анчаров, Михайло Леонідович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анчаров, Михайло Леонідович (дата звернення: 13.08.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.07.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ