Ануїтет
Ануїте́т (фр. annuité — щорічні надходження, від лат. annus — щорічний) — рівновеликі платежі, що надходять через рівні проміжки часу для погашення частини боргу (кредиту, займу, відсотків тощо).
Характеристика
У 17–19 ст. ануїтет був поширений як вид довготермінової позики держави, за якою щороку рівномірно виплачувалися відсотки для погашення частини боргу. Ануїтет нерідко ототожнюється з фінансовою рентою.
Ануїтет постнумерандо (або звичайний чи відстрочений) — якщо платіж здійснюється наприкінці часу, відведеного для виплати. Ануїтет пренумерандо — якщо платіж здійснено на початку проміжку часу. Строковий Ануїтет передбачає скінченну кількість платежів, довічний — нескінченну.
Фінансова рента виступає у формі фінансової оренди або дисконтування грошових потоків. У фінансовій оренді ануїтет розраховують як теперішню вартість мінімальних орендних платежів або дисконтування грошей у вигляді складних відсотків, що є фінансовими витратами орендаря. Ануїтет дисконтування грошових потоків (розрахунок вартості грошей) застосовується до інвестицій і довготермінових позик (кредиту). Ануїтет майбутньої вартості грошей обчислюється з урахуванням складних відсотків як сума основного періодичного рівновеликого платежу фінансової ренти й відсотка.
Ануїтет застосовується для розрахунку розміру рентних платежів фінансової оренди, вартості інвестицій і довготермінових позик.
Джерела
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 181 від 28.07.2000.
Література
- Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту / Пер. з англ. Київ, 1997.
- Зубілевич С. Я., Кравченко І. Ю., Прокопенко О. О. та ін. Посібник з бухгалтерського обліку. Київ, 2002.
- Жебка В. В., Антонова О. М., Урікова О. М. Фінансовий менеджмент. 2-ге вид., випр. і допов. Київ, 2017.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Ануїтет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ануїтет (дата звернення: 13.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.09.2019
