Антонов-Овсієнко, Володимир Олександрович

Antonow-Ovseenko.jpg

Анто́нов-Овсіє́нко, Володи́мир Олекса́ндрович (справжнє прізвище — Овсієнко; псевдоніми: Микита, Антонов, Стефан Дольницький, Штик, Антон Голоський, Антон Г., А. Гальський та ін.; 21.03.1883, м. Чернігів, тепер Україна — 10.02.1938, м. Москва, тепер Російська Федерація) — політичний і військовий діяч.

Антонов-Овсієнко, Володимир Олександрович

Псевдонім Микита, Антонов, Стефан Дольницький, Штик, Антон Голоський, Антон Г., А. Гальський та ін.
Справжнє прізвище Овсієнко
Рік народження 21 .03 1883
Місце народження Чернігів
Рік смерті 10 .02 1938
Місце смерті Москва
Відзнака політична і військова діяльність


Життєпис і діяльність

Народився у дворянській родині. Після закінчення Воронезького кадетського корпусу 1901 вступив до Миколаївського військового інженерного училища. Виключений за відмову від присяги. Восени 1902 вступив до Петроградського юнкерського училища, увійшов у контакт із членами Партії соціалістів-революціонерів, за їхнім завданням вів агітаційно-пропагандистську роботу. Водночас співпрацював із членами РСДРП (переважно меншовиками), бундівцями, польськими соціалістами.

Навесні 1905 отримав призначення на службу на Далекому Сході, від призначення відмовився. Виїхав до Польщі з метою участі у збройному повстанні в посаді Ново-Олександрія (тепер м. Пулави, Польща), яке виявилося невдалим.

Редагував підпільну газету «Казарма», орган Петербурзького комітету РСДРП.

Неодноразово заарештований. 1907 засуджений до смертної кари (замінено каторжними роботами терміном 20 років).

Після втечі з тюрми (1907) вів революційну роботу в Фінляндії, містах Петрограді, Москві. 1910 емігрував до Франції, примкнув до меншовиків.

Повернувшись до Росії, у травні 1917 вступив до РСДРП(б).

У дні приходу більшовиків до влади — секретар Петроградського військово-революційного комітету. Керував штурмом Зимового палацу й арештом Тимчасового уряду.

У першому складі Ради Народних Комісарів РСФРР — народний комісар із військово-морських справ, водночас — член колегії з військових і морських справ. У листопаді 1917 обраний депутатом Всеросійських Установчих зборів.

26.12.1917 відряджений до України як «комісар із боротьби з контрреволюцією на Півдні Росії». Згідно з розробленим Антоновим-Овсієнком планом воєнних дій червоноармійські загони мали завдати основного удару по військах П. Каледіна, а потім — по силах Центральної Ради. Цей план реалізовано під час наступу Червоної армії в Україні у грудні 1917 — січні 1918.

На початку 1918 очолив радянські війська, які намагалися стримати зайняття України німецькими й австрійськими військами. У 1919 командував військами Червоної армії під час збройних дій проти військ Директорії УНР, контингенту Антанти, повстання Н. Григор’єва.

У 1922–1924 — начальник Політичного управління і член Революційно-військової ради РСФРР. У 1923–1928 був близьким до Лівої опозиції Л. Троцького.

Протягом 1924–1937 (з перервами) на дипломатичній роботі (повноважний представник СРСР у Литві, Чехословаччині, Польщі, консул СРСР у м. Барселоні). 15.09–11.10.1937 — народний комісар юстиції СРСР.

Заарештований 20.10.1937, обвинувачений у членстві у «троцькістській терористичній і шпигунській організації». Розстріляний 10.02.1938. Реабілітований 25.02.1956.

Нагороди та визнання

Нагороджений орденом Червоного прапора (1923).

У 1973–2015 Антонову-Овсієнку було встановлене погруддя у м. Чернігові (скульптор О. Скобликов).

Твори

  1. В семнадцатом году. М., 1933.
  2. Записки о гражданской войне. У 4 томах. М., Л., 1924–1933.
  3. Повалення Центральної Ради (листопад 1917 – лютий 1918 року) // У дні Жовтня. #Спогади учасників боротьби владу Рад на Україні. К., 1957.

Література

  1. Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и революционных событий. – Ч.2. К., 1982.
  2. Ракитин А. Именем революции (Очерки о В.А. Антонове-Овсиенко). М., 1965. #Щусь О. Володимир Олександрович Антонов-Овсієнко. К., 1965.
  3. Кудінов Д. Військове протистояння більшовицьких та республіканських військ за м. Суми у грудні 1918 р. – січні 1919 р. // Сумський історико-архівний журнал. 2017. № ХХІХ. С. 55-68.

Автор ВУЕ

В. Ф. Солдатенко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Солдатенко В. Ф. Антонов-Овсієнко, Володимир Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антонов-Овсієнко, Володимир Олександрович (дата звернення: 3.04.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.03.2020

Покликання на статтю