Антиклінорій

Антикліно́рій (від анти…, грец. грец. ϰλίνω — нахиляти та ὄρος — гора) — великий і складно побудований антиклінальний комплекс, що складається з системи менших спряжених антикліналей і синкліналей. Його характерною ознакою є загальний підйом дзеркала складчастості гірських порід у центральній частині.

Зазвичай осьові поверхні одиноких складок перевертаються назовні від центральної частини. Мають довжину в сотні кілометрів завдовжки й ширину в десятки кілометрів. На поверхню в антиклінорії виходять древніші та, зазвичай, більш метаморфізовані породи гірські. До антиклінорію часто приурочені виходи великих інтрузивних (див. Інтрузія) тіл (гранітів та ін.).

Антиклінорій формується на кінцевій стадії утворення дрібної складчастості або після її завершення.

Література

Структура континентов и океанов (терминологический справочник). 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Ю. А. Косыгина, В. А. Кулындышева, В. А. Соловьева. Москва : Недра, 1979. 512 с.
Ковальчук М. С., Довгінка У. С. Геологія і геоморфологія. Київ : Національний авіаційний університет, 2017. 234 с.
Геологія і корисні копалини України. Київ : Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України, 2018. 264 с.

Автор ВУЕ

І. С. Потапчук

Покликання на цю статтю: Потапчук І. С. Антиклінорій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антиклінорій (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2020