Анахромат

Анахрома́т (від ана… і грец. χρῶμα (χρώματος) — колір) — оптична система або об’єктив, у якому, на відміну від ахромата, не усунено хроматичних аберацій — спотворень зображення, що виникають через залежність показника заломлення оптичного середовища від довжини хвилі (див. Аберації оптичних систем). Дає різке зображення тільки в монохроматичному світлі, у нехроматичному — розмите і з кольоровими краями.

Анахроматичні оптичні системи широко використовувалися до середини 18 ст., коли було запропоновано ефективний спосіб істотного зменшення хроматичних аберацій шляхом використання спеціальних сортів скла, що мають різні властивості заломлення, — флінтгласу і кронгласу.

Простий анахромат у вигляді меніска або перископа з відносним отвором близько 1:11 застосовувався в недорогих фотоапаратах як об’єктив для портретної та пейзажної зйомки, що дає м’яке зображення. Анахроматичні лінзи використовують як складовий елемент ахроматичних оптичних систем, а також самостійно в об’єктивах, що застосовуються з метою створення художніх фотографій.

Література

1. Иофис Е. А ., Шебалин И. Ю. Фотокинотехника. Москва : Советская энциклопедия, 1981. С. 193–194.
2. Кучеренко О. К. Розрахунок і конструювання оптичних приладів. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2016. 155 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Анахромат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анахромат (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.01.2020