Ахромат

Ахрома́т (від грец. άχρώματος — безбарвний) — об’єктив, у якого виправлено хроматичну й сферичну аберацію (вади зображення, що оприявнюються в нечіткості, зміні забарвлення чи спотворенні зображення об’єкта). (Див. Аберації оптичних систем).

Під час проходження світла через скляну лінзу промені різного кольору (різної довжини хвиль) заломлюються по-різному, забарвлюючи краї зображення об’єктів у червоний та синій кольори (хроматична аберація); зображення точки у фокусі має вигляд диска з неоднорідним розподілом освітленості (сферична аберація).

Історична довідка

На початку 17 ст. з поширенням лупи, підзорної труби й телескопа, перших мікроскопів тощо, з’являються також звичайні двоопуклі лінзи зі скла. У поєднанні з такою самою лінзою меншого розміру — окуляром, давали збільшене або зменшене зображення об’єктів. У 1806 Й. Фраунгофер створив ахроматичний об’єктив, позбавлений хроматичної аберації, та розробив технологію отримання якісних сортів скла (див. Скло оптичне) — крону й флінту (мають різні заломлювальні властивості). Це стало важливим кроком у створенні ахроматичної оптики.

Принцип побудови

В ахроматі замість однієї лінзи використовують дві, склеєні між собою за допомогою спеціального оптичного клею. Двоопуклу лінзу, що збирає, виготовляють із крону, а увігнуту, що розсіює, — з флінту.

Якісні ахромати для професійного застосування мають складнішу будову. Для компенсації залишкової хроматичної аберації та забезпечення оптимальної якості зображення (див. Зображення оптичне) в оптичну схему об’єктива вводять додаткові лінзи, що корегують потік світловий і надають об’єктиву необхідних властивостей. Кількість оптичних елементів в об’єктивах сягає двох десятків та більше. Елементи можуть бути об’єднані в групи і всі разом діяти як єдина оптична система.

Див. також

Заломлення

Література

Аберація оптичної системи // Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Головна астроном. обсерваторія НАН України ; Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. 548 с.
Кучеренко О. К. Розрахунок і конструювання оптичних приладів. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2016. 155 с.