Анакампсеротові

Анакампсеро́тові (Anacampserotaceae) — родина квіткових рослини порядку гвоздикоцвітих.

Зміст

1 Таксономія і характеристика
2 Поширення та екологія
3 Значення
4 Література
5 Автор

Таксономія і характеристика

До складу родини входить 3 роди, від 36 до 62 видів і внутрішньовидових таксонів за даними різних авторів. Найчисельнішим за кількістю таксонів є рід анакампсерос (Anacampseros) — 34–59, інші роди: грахамія (Grahamia) — 1–2, талінопсис (Talinopsis) — 1. Ці 3 роди 2009 після таксономічної ревізії порядку гвоздикоцвітих і родини портулакових, проведеної Групою з філогенії покритонасінних, виділені в окрему родину анакампсеротових. Таксономічна самостійність анакампсеротових підтверджена 2010 молекулярними й морфологічними дослідженнями. Анакампсеротові — це рослини від невеликих кущів до багаторічних трав, з товстим стеблом, м’ясистим каудексом, або бульбоподібним кореневищем. Розростаючись здатні утворювати щільні «килими». Листки від соковитих до дуже соковитих, ланцетоподібні, кулясті, зрідка сплюснуті, голі або волосисто- чи щетинистоопушені. Листкорозміщення почергове, спіралеподібне. Суцвіття бічні або верхівкові, малоквіткові, щитоподібні. Квітки від дрібних до середніх, двостатеві, зазвичай ефектні; пелюсток 5, тичинок 5–25; зав’язь верхня з 3 зрослих плодолистків. Деякі види мають сидячі квітки. Віночок білий, рожевий, блідо-фіолетовий. Плід — коробочка.

Поширення та екологія

Анакампсеротові поширені в Південній і Східній Африці, Австралії, Південній і Північній Америці (Аргентина, Болівія, Мексика, США).

Значення

Родина об’єднує сукуленти, багато видів відомі як красивоквітучі декоративні рослини.

Література

Nyffeler R., Eggli U. Disintegrating Portulacaceae: A New Familial Classification of the Suborder Portulacineae (Caryophyllales) based on Molecular and Morphological Data // Taxon. 2010. Vol. 59 (1). P. 227–240.
Hernández-Ledesma P., Berendsohn W. G., Borsch T. et al. A Taxonomic Backbone for the Global Synthesis of Species Diversity in the Angiosperm Order Caryophyllales // Willdenowia. 2015. Vol. 45 (3). P. 281–383.