Анаеробіоз

Анаеробіо́з (від ан… — заперечний префікс, грец. ἀήρ — повітря та βίος — життя), аноксибіоз — спосіб життя за відсутності атмосферного кисню.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Значення
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історична довідка

Поняття запровадив Л. Пастер. У 1861 учений уперше встановив: мікроорганізми, яким властиве маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню. Такі організми отримали назву анаеробних.

Характеристика

Повна або часткова відсутність кисню є звичайною умовою існування окремих водоростей, війчастих інфузорій, малощетинкових та багатощетинкових червів, молюсків, личинок комарів тощо. Для деяких аеробних організмів (аеробів) анаеробіоз є етапом обміну речовин, перехідним, тимчасовим станом, який забезпечує їхнє виживання за несприятливих умов (див. Анабіоз).

Значення

Процеси анаеробного перетворення (бродіння, гниття) важливі для кругообігу речовин у природі й життя людини. Зокрема, гниття унаслідок травмування чи поранення спричиняє небезпечні ускладнення (гангрена, флегмона тощо). Молочнокисле та маслянокисле бродіння використовують у харчовій промисловості для виготовлення різних видів молочних продуктів, спиртних напоїв, квашенні овочів та фруктів тощо.

Література

Гусев М. В., Минеева Л. А. Микробиология. Москва : Московский государственный университет, 1992. С. 56.
Борисов Л. Б. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. 4-е изд. Москва : Медицинское информационное агентство, 2005. С. 154–156.
Лобань Г. А., Полянська В. П., Звягольська І. М. Мікробіологія, вірусологія та імунологія. Полтава : Полтавський університет економіки і торгівлі, 2016. 254 с.