Амінь


Амі́нь (грец. ἀμήν, від івр. אָמֵן‎‎ — дійсно, хай буде так) — прикінцеве слово у молитвах, проповідях, що означає «правильно», «істинно».

В традиції юдаїзму «Амінь» — завершальна відповідь вірянина на молитву чи слова іншого члена громади, яка демонструє згоду. Крім того, «Амінь» — літургічна формула завершення богослужіння.

У християнстві «Амінь», як і «Алілуя», засвоїлося з богослужіння стародавніх євреїв без перекладу, але набуло потрійного значення:

  • вираз згоди того, хто читає молитву, свідчення його віри;
  • прохання здійснити те, за що молиться вірянин, у молитвах відповідного характеру (перед їжею, навчанням, за благословення сім’ї тощо);
  • якщо молитва носить характер обітниці, слово «Амінь» демонструє намір виконати обіцяне.

В ісламі вживається слово «Амін» (араб. آمين‎‎) під час молитви або декламації першої сури Корану. Згідно з традицією, воно набуває особливої сили, коли сказане поблизу Кааби.

Літератуа

  1. Петровский А. Аминь // Православная богословская энциклопедия. Санкт-Петербург : Издание Петроград, 1900. Т. 1. 600 с.
  2. Журавский А. Аминь // Православная энциклопедия : в 50 т. Москва : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000. Т. 2. С. 166–168.
  3. Словник біблійного богослов'я / За ред.: К. Леон-Дюфура та ін.; пер. з фр. Вл. Софрона Мудрого. 2-ге вид. Жовква : Місіонер, 2010. 952 с.
  4. Богословие Ветхого Завета / Под ред. Х. Корефара, М.-Я. Пауля; пер. с нем. Е. Устиновича. Черкассы : Коллоквиум, 2018. 581 с.

Автор ВУЕ

Є. А. Харьковщенко

Покликання на цю статтю:
Харьковщенко Є. А. Амінь // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Амінь (дата звернення: 19.09.2019).


Оприлюднено  15.04.2019