Амілопектин
Амілопекти́н (від грец. ἄμυλον — крохмаль і πηϰτός — зсілий, скипілий) — один зі складників крохмалю. Полісахарид, що складається з розгалужених ланцюгів залишків молекул глюкози, уміст яких становить від 600 до 60 000. Відносна молекулярна маса ― від 100 000 до 1 000 000. Як і амілоза, складається із залишків α-D-глюкопіранози. Проте частина їх сполучена в положенні 1 → 4, а частина (у місцях розгалуження) — 1 → 6-зв’язками.
З йодом амілопектин дає червоно-фіолетове забарвлення. На відміну від амілози майже не розчиняється в холодній воді, за нагрівання утворює клейстер (див. Колоїдні системи). Уміст амілопектину в картопляному, кукурудзяному, рисовому крохмалі становить 76–81 %.
Література
- Ring S., Colonna P., I'Anson K. et al. The gelation and crystallisation of amylopectin // Carbohydrate Research. 1987. Vol. 162. № 2. С. 277–293.
- Manners D. Recent developments in our understanding of amylopectin structure // Carbohydrate Polymers. 1989. Vol. 11. № 2. С. 87–112.
- Myers A., Morell M., James M. et al. Recent progress toward understanding biosynthesis of the amylopectin crystal // Plant physiology. 2000. Vol. 122. № 4. С. 989–998.
- Harding S., Tombs M., Adams G. An Introduction to Polysaccharide Biotechnology. 2nd ed. Boca Raton : CRC Press, 2018. 225 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кобріна Л. В. Амілопектин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амілопектин (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.02.2020
