Амфісбени

Амфісбени. Amphisbaena alba

Амфісбе́ни, двоходки (Amphisbaena) — підряд плазунів ряду лускатих.

Таксономія і характеристика

У складі підряду розглядають 6 родин, 23 роди та близько 130 видів. Тіло бурого, жовтуватого, коричневого кольору із численними яскравими плямами, видовжене червоподібне, 9–70 (здебільшого 25–35) см завдовжки, вкрите суцільною роговою плівкою з поперечними борозенками. Форма голови пристосована до риття ґрунту. Здебільшого позбавлені кінцівок, лише в кількох видів зберігаються редуковані передні ноги. Хвіст зазвичай тупий заокруглений, дещо нагадує голову, у разі небезпеки тварини здатні різко підкидати його догори. Саме ця особливість зумовила міфічне уявлення про амфісбен як двоголових тварин. Шкіра вільно прилягає до тіла, утворюючи рухливий шкірний мішок. Очі закриті шкірою, тому нагадують темнуваті плями. Зір поганий: тварини розрізняють лише світло й темряву та контури предметів. Орієнтуються переважно за допомогою нюху й дотику, мають розвинені орган смаку та Якобсонів орган. На відміну від змій і безногих ящірок, у яких розвинена права легеня й редукована ліва, в амфісбен — навпаки.

Спосіб життя

Більшість часу проводять під землею, ведуть рийний спосіб життя. Живляться комахами, зокрема мурахами й термітами. Зовні амфісбени нагадують кільчастих червів через численні поперечні кільця і спосіб пересування, не характерний для інших хребетних. Під час руху вздовж усього тіла амфісбен спереду назад поширюються хвилі, утворені швидким послідовним зближенням і розходженням тулубових кілець. У такий спосіб тіло тварини відштовхується від нерівностей ґрунту й просувається в потрібному напрямку (вперед або назад). Здатність рухатися в обидва кінці відіграє важливу роль для пересування в підземних ходах, де немає можливості розвернутися. На поверхні ґрунту амфісбени здатні пересуватися також звичайним змієподібним способом. Більшість видів амфісбен яйцекладні, деяким властиве яйцеживородіння. Самиці відкладають 2–6 круглих, укритих напівпрозорою оболонкою, яєць у норах або мурашниках.

Географічне поширення

Ареал охоплює Південну Америку, Мексику, Західну Азію та Африку. По одному виду амфісбен мешкає на півдні США й у Південній Європі.

Додатково

З амфісбенами пов’язано багато легенд. Наприклад, Пліній Старший описував їх як змій, що мають дві голови (на передньому і задньому кінцях тіла); пояснював наявність другої голови занадто великою кількістю отрути, яка не може вийти лише через одну пащу. У середньовічній архітектурі фігури у вигляді амфісбени використовували як декоративні елементи (наприклад, на північному порталі Собору святого Стефана у Відні), двоголова амфісбена символізує пильність.

Література

  1. Банников А. Г., Даревский И. С., Денисова М. Н. и др. Жизнь животных : в 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов. 2-е изд., перераб. Москва : Просвещение, 1985. Т. 5: Земноводные. Пресмыкающиеся / Под ред. А. Г. Банникова. 400 с.
  2. Pyron R. A., Burbrink F. T., Wiens J. J. Aphylogeny and Revised Classification of Squamata, Including 4161 Species of Lizards and Snakes // BMC Evolutionary Biology. 2013. Vol. 13. Is. 1. P. 93. URL: https://bmcevolbiol.biomedcentral.com/articles/10.1186/1471-2148-13-93
  3. Ribeiro S., Santos-Jr A., Graboski R. Еt al. A New Species of the Amphisbaena (Squamata, Amphisbaenidae) from the Brazilian Cerrado With a Key for the Two-Pored Species // Zootaxa. 2019. Vol. 4550. Is. 3. P. 301–320. URL: https://www.mapress.com/j/zt/article/view/zootaxa.4550.3.1

Автор ВУЕ

Я. О. Межжеріна


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Межжеріна Я. О. Амфісбени // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амфісбени (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ