Амфібрахій

Амфібра́хій (грец. ἀμφίβραχυς, букв. — короткий з обох боків, від ἀμφι… — двояко та βραχύς — короткий) — віршовий розмір із трискладовою стопою і наголошеним другим (середнім) складом.

В античному віршуванні амфібрахій — трискладова стопа (на чотири мори), з короткими голосними крайніми і довгим середнім складом.

У силабо-тонічному віршуванні — трискладова стопа з наголошеним середнім складом. Наголоси у віршовому рядку падають на 2, 5, 8, 11 і т. д. склади, причому в останній стопі другий ненаголошений склад може бути опущений або, навпаки, доповнений зайвими складами.

В українській поезії першої половини 19 ст. помітно упорядковувалася метрика силабо-тонічної системи, що додавало віршам багатства ритміки. Трискладові розміри повільніше, ніж двоскладові, входили у вжиток, але амфібрахій засвоювався у віршах найлегше.

Найчастіше цей віршовий розмір притаманний творам, задуманим як пісенні тексти. Оскільки наголос відчутний через два склади, то інтонація уповільнена, підкреслює монотонність, розсудливість, печаль, спокій, тяжкі чи глибокі роздуми. Амфібрахій на початках свого використання у віршах не відзначався ритмічною різноманітністю: переважно поезію писали чотиристопним розміром. Уперше було вжито у поезії Є. Гребінки («Човен», «Українська мелодія» та ін.). Амфібрахієм писали також О. Афанасьєв («Є. П. Гребінці»), М. Петренко («Дивлюсь я на небо») та ін. У другій половині 19 ст. до цього розміру зверталися І. Франко, Леся Українка, П. Грабовський та ін. Трапляється він і у творах українських поетів 20 ст: О. Олеся, М. Вороного, В. Сосюри, В. Стуса та ін. Найпоширенішою залишається форма чотиристопного амфібрахію:

Під óсінь, коли́ журавлí від’ячáли, —
Обóх нас о ти́хій жовтнéвій порí,
Крилóм голуби́м небесá повінчáли,
Одягши на пáльці по срíбній зорí...

(Олійник Б. Вибране. Поезії. Поеми. Київ : Етнос, 2009. С. 541)

Література

  1. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка та ін. Київ : Академія, 2007. С. 34.
  2. Білоус П. В. Вступ до літературознавства. Теорія літератури. Психологія літературної творчості: Лекції. Житомир : Рута, 2009. С.72–87.
  3. Пахаренко В. І. Основи теорії літератури. Київ : Генеза, 2009. С. 116–138.
  4. Іванишин В. П. Нариси з теорії літератури. Київ : Академія, 2010. С. 160–165.
  5. Савченко І. В. Основи віршування. Київ : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2015. 109 с.
  6. Словник-довідник літературознавчих термінів / Упоряд.: О. В. Бобир та ін. Чернігів : Десна Поліграф, 2016. 132 с.

Автор ВУЕ

Н. М. Гаєвська

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гаєвська Н. М. Амфібрахій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амфібрахій (дата звернення: 24.09.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
15.04.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ