Алісум


Алі́сум, бурачок (Alyssum) — рід рослин родини капустяних.

Характеристика

Особливості будови

Дрібні напівкущики, багаторічні, дворічні та однорічні трави, сивуваті від густого опушення зірчастими волосками. Стебла прямі, висхідні або полеглі, прості чи розгалужені. Листки здебільшого дрібні, округлі, оберненояйцеподібні, лопаткоподібні або ланцетні, гоструваті, цілокраї. Квітки невеликі або часто дуже дрібні, зібрані у прості, складні або складені китиці, які дуже видовжуються, зазвичай при плодах. Чашолистки відхилені, більш-менш видовжені, швидко опадають або довго залишаються при плодах. Пелюстки жовті у різних відтінках, оберненояйцеподібні або лопатчасті, звужені в нігтик. Тичинок 6 (4 довгі й 2 короткі). При основі зав’язі розвинені 4 медові залозки, завдяки чому квітки запашні. Плід — стручечок, голий або опушений, яйцеподібний, оберненояйцеподібний, еліптичний чи оберненосерцеподібний. Насінини безкрилі або крилаті, округлі або яйцеподібні, плоскі. Зародок краєкорінцевий.

Географічне поширення

Рід включає майже 200 видів. Його ареал охоплює регіони Стародавнього Середзем’я та прилеглі території: південну, переважно, Європу, Північну Африку та Азію, здебільшого південно-західну; один природний вид, A. obovatum (C.A. Mey.) Turcz., зростає в Північній Америці.

Таксономічна належність і структура

Алісум розглядали у вузькому або в широкому розумінні й тоді види розподіляли поміж кількома секціями: Alyssum, Odontarrhena (C.A. Mey.) W.D.J. Koch, Psilonema (C.A. Mey.) Hooker f., Meniocus (Desv.) Hooker f., Ptilotrichum (C.A. Mey.) Hooker f., Aurinia (Desv.) W.D.J. Koch. тощо. Авринію скельну (Auriniasaxatilis Desv.) —популярну в Україні декоративну рослину, квітникарі й тепер називають бурачком, або алісумом, так само, як і лобулярію (прибережницю) приморську (Lobulariamaritima L.), яку теж колись включали до складу роду Алісум.

Поширення в Україні

В Україні — 21 вид; найбільше поширені в Лісостепу, Степу та в Криму. У різних регіонах представлені неоднаково: 14 видів на Кримському півострові, тільки кілька адвентивних – в Українських Карпатах і на Поліссі; на північ потрапляють переважно залізницею та автотранспортом. Ростуть на сухих, кам’янистих, піщаних, гірських схилах і горбах, скелях, ущелинах, на різних відслоненнях (крейди, вапняків, сланців, конгломератів), осипищах, мергелі, в напівпустелях; інколи – на лісових галявинах, у чагарниках; у середньому та верхньому гірських поясах поширюються майже до 3000 м н. р. м.; часто трапляються в антропогенно трансформованих порушених біотопах; віддають перевагу легкому, нейтральному або слабколужному субстрату.

Спосіб життя

Усі види належать до світлолюбних рослин, можуть витримувати напівтінь; мають ефемерний (однорічники) або ефемероподібний (напівкущики) тип розвитку; цвітуть у квітні — червні; плодоносять у травні — липні; запилюються здебільшого комахами, для однорічників характерна автогамія; розмножуються і розповсюджуються насінням, чому добре сприяє здатність насінин багатьох видів ослизнюватися після зволоження.

Значення

Насіння містить до 29 % олії з високим йодним числом (від 172 до 197); добрі медоноси, особливо багаторічники; слугують кормом для дрібної рогатої худоби; надземна частина рослин має антибактеріальні властивості, свіжий сік листків — фунгіцидні; в монгольській народній медицині використовують як жарознижувальний та анестезуючий засіб, настій трави п’ють при укусах скажених тварин.

Охорона

Охороняють такі види роду Алісум: A. calycocarpum Rupr. (кримсько-новоросійський ендемік): Європейський Червоний список (R-рідкісний), Червона книга Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (R-рідкісний); Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник; A. borzaeanumNyar. (літоральний балкансько-евксинський ендемік): «Червона книга України. Рослинний світ», Додаток I до Бернської конвенції; Чорноморський біосферний заповідник; A. gymnopodum P.A. Smirn.: «Червона книга України. Рослинний світ», Європейський червоний список, Червоний список МСОП; Український степовий («Крейдова флора») природний заповідник, НПП «Святі Гори», пам’ятка природи загальнодержавного значення «Балка Гірка», ботанічні заказники місцевого значення «Верхньосамарський», «Крейдова рослинність біля села Кірове» тощо; A. savranicum Andrz. (ендемік): «Червона книга України. Рослинний світ», Європейський червоний список.

Потребують охорони також: A.lenense Adams (західна межа поширення: Донецький Лісостеп, схід Лівобережного злаково-лучного Степу): росте в Українському природному степовому заповіднику «Крейдова флора»; A. iljinskajae V.I. Dorof. (ендемік Товтрового кряжу); росте в Національному природному парку «Подільські товтри»).

Література

  1. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их состав, использование. Семейства Paeoniaceae—Thymelacaceae. Ленинград : Наука, 1985. 336 с.
  2. Дідух Я. П. та ін. Екофлора України : в 6 т. Київ : Фітосоціоцентр, 2007. Т. 5. 584 с.
  3. Червона книга України. Рослинний світ / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. Київ : Глобалконсалтинг, 2009. 900 с.
  4. Якубенко Б. Є. та ін. Ботаніка. Київ : Ліра-К, 2018. 435 с.

Автор ВУЕ

А. П. Ільїнська

Покликання на цю статтю:
Ільїнська А. П. Алісум // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алісум (дата звернення: 13.11.2019).
Оприлюднено

Оприлюднено: 10.10.2019