Алі́мпій Пече́рський (Аліпій, Олімпій; бл. 1050 — 17.08. 1114, Київ, тепер Україна) — живописець, мозаїст і ювелір, чернець Києво-Печерського монастиря.
|
Алімпій Печерський | |
|---|---|
| Рік народження | 1050 |
| Місце народження | Невідомо |
| Рік смерті | 17 .08 1114 |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Місце поховання | Київ, Україна |
| Напрями діяльності | живопис |
Життєпис і творчість
Згідно з «Києво-Печерським патериком», з 1084 навчався у візантійських майстрів, які оздоблювали Успенський собор Києво-Печерського монастиря; спільно з ними виконував мозаїчні роботи.
Ймовірно, працював у Лаврській іконописній майстерні. Серед його робіт згадуються 5 ікон деісусного чину й дві місцеві для однієї з київських церков. Одну з ікон Богоматері Володимир II Всеволодович Мономах перевіз у м. Ростов (тепер Російська Федерація). Ікони А. прославилися як чудотворні.
Фахівці припускають, що він був автором образів «Печерська Богоматір із предстоячими Антонієм і Феодосієм» (ікона Божої Матері Свенсько-Печерська) і «Ярославська Оранта» («Богоматір Велика Панагія») — обидва зберігаються у Третьяковська галереї (м. Москва, Російська Федерація). Однак на думку інших дослідників, обидві ікони були створені в 13 ст.
Можливо, що він виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого монастиря (зруйнований 1934–1936).
Алімпій практикував також як лікар — зцілював людей, виготовляючи мазі з тих само трав і мінералів, що й власні фарби.
Похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Визнання
Тропар Алімпію уведено до 4-ї пісні «Канон преподобним отцям Печерським» ієромонаха Мелетія Сирига, укладеного 1643 з благословення Петра Могили, що вважається актом місцевої канонізації.
Вшановується Православною церквою як преподобний — день пам’яті 30 серпня. Вшановується також Українською греко-католицькою церквою у сонмі переподобних Києво-Печерської Лаври, що в Ближніх печерах поховані, — день пам’яті 11 жовтня.
У 1982 на уцілілій частині стіни Успенського собору Києво-Печерської лаври встановлено меморіальну дошку Алімпію (бронза, барельєфний портрет, скульптор Ю. Скобликова, архітектор Т. Довженко).
Література
- Мистецтво України: енциклопедія в 5 т. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. 5 т.
- Лазарев В. Н. Русская иконопись от истоков до начала XVI века. Москва : Искусство, 2000. 395 с.
- Патерик Києво-Печерський / Упоряд., адапт. укр. мовою, склала дод. і прим. Ірина Жиленко. Київ : Видавничий дім «КМ Academia», 2001. 348 с.
- Крвавич Д. П., Овсійчук В. А.,Черепанова С. О. Українське мистецтво: у 3 ч. Львів : Світ, 2005. 268 с.
- Туптало Д. Житія Святих : у 12 т. Львів : Свічадо, 2014. Т. 12. 408 с.
Автор ВУЕ
Оприлюднено: 12.07.2019