Альєнде, Сальвадор

Альєнде, Сальвадор.jpg

Альє́нде, Сальвадо́р [ ісп. Allende, Salvador; повне прізвище та ім’я — Альєнде Госсенс, Сальвадор Гільєрмо (ісп. Allende Gossens, Salvador Guillermo; 26.07.1908, м. Вальпараїсо, Чилі — 11.09.1973, м. Сантьяго-де-Чилі, Чилі] — громадсько-політичний і державний діяч, президент Чилі (1970–1973), почесний доктор Вільного університету Брюсселя (з 1975). Дядько письменниці І. Альєнде.

Альєнде, Сальвадор

(Allende Gossens, Salvador Guillermo)

Рік народження 26.07.1908
Місце народження Вальпараїсо, Чилі
Рік смерті 11.09.1973
Місце смерті Сантьяго-де-Чилі, Чилі
Місце поховання Сантьяго-де-Чилі
Alma mater Чилійський університет
Місце діяльності Вільний університет Брюсселя
Напрями діяльності політика


Відзнаки

Ордени Хосе Марті (1972; Куба), А. С. Сандіно (2008; Нікарагуа), Компаньйонів О. Р. Тамбо (2004; ПАР)
Премії Міжнародна Ленінська премія миру (1972)


Життєпис

Походив з аристократичної родини. Закінчив медичний факультет Чилійського університету (1932).

1933 став співзасновником Соціалістичної партії Чилі, наполягав на єдності дій партії з комуністами. З 1938 — заступник генерального секретаря, 1942–1945 — генеральний секретар Соцпартії. 1937 обраний депутатом Національного конгресу Чилі від Народного фронту соціалістів, комуністів і радикалів. У 1945–1970 — сенатор, 1951–1955 — віце-голова, 1966–1969 — голова сенату, 1939–1942 — міністр охорони здоров’я, соціального забезпечення та соціальної допомоги в уряді Народного фронту президента П. Агірре Серди.

У 1948 на знак протесту проти входження Соцпартії до урядової коаліції та підтримки нею заборони Комуністичної партії Альєнде залишив соціалістів і заснував Народно-соціалістичну партію. Але з огляду на підтримку нею на президентських виборах 1952 екс-диктатора генерала К. Ібаньєса дель Кампо, Альєнде повернувся до Соцпартії та ініціював створення спільно з комуністами Фронту народної дії, від якого висувався кандидатом у президенти в 1952 (5,3 % голосів), 1958 (28,5 %) і 1964 (38,6 %).

Як кандидат «Народної єдності» на президентських виборах 04.09.1970 Альєнде вийшов на перше місце з 36,3 % голосів (представник правих сил отримав майже 35 %). Оскільки його кандидатура не набрала абсолютної більшості, вона потребувала затвердження конгресу. Альєнде змушений був піти на компроміс із лівими християнськими демократами, щоб забезпечити позитивне рішення Конгресу.

Президентська діяльність

24.10.1970 Конгрес понад 3/4 голосів обрав Альєнде президентом Чилі, однак його уряд не мав повної влади. Ліві в парламенті становили меншість (40 % у 1970 і 44 % у 1973). Але попри це мирним шляхом була здійснена низка радикальних перетворень. 11.07.1971 націоналізовано мідну й ін. галузі видобувної промисловості шляхом викупу земель у власників-монополістів. Це послабило залежність економіки від іноземного капіталу. На приватних підприємствах впроваджено робітничий контроль. У державному секторі, що розширився за рахунок великих підприємств, банківської системи й зовнішньої торгівлі, ради у складі представників адміністрації, профспілок і робітників отримали право змінювати умови праці й розв’язувати економічні питання. Експропрійовано 500 тис. га угідь, на них створено мережу сільськогосподарських кооперативів. Ці реформи поклали край латифундизму (див. Латифундія). Скасовано понад 20 декретів із підвищення цін і суттєво збільшено мінімум зарплати, частка якої в національному доході зросла з 51 до 59 %, а реальний рівень упродовж 1970–1972 — на 18,8 %. Упроваджено безплатне медичне обслуговування. Безробіття зменшилося з 8,3 до 3,8 %.

На міжнародній арені виступав за рівноправні відносини з усіма державами, співробітництво з країнами «третього світу», активізацію участі Чилі в Русі неприєднання. Ініціював поновлення дипломатичних відносин з Кубою та встановлення їх з КНР, КНДР, НДР, Монголією, Північним В’єтнамом.

Втрата зовнішніх кредитів і обмеження експорту міді (основний споживач — США) призвели 1973 до різкого спаду виробництва, зростання інфляції й незадоволення середнього класу курсом радикальних перетворень. Розбіжності всередині урядової коаліції й активізація лівих елементів спричинили послаблення позицій лояльної до президента частини офіцерського корпусу й політичну ізоляцію Альєнде. 22.08.1973 палата депутатів своєю постановою звинуватила президента в авторитарних устремліннях і прагненні знищити роль законодавчої влади, в нехтуванні судовими рішеннями й замахах на свободу слова, арештах, побитті й тортурах опозиційних журналістів, у зазіханнях на університетську автономію та власність, у впровадженні в освіту марксистської ідеології та ін.

11.09.1973 унаслідок військового перевороту, очоленого А. Піночетом, Альєнде усунено від влади. Загинув під час штурму президентського палацу.

Поховано на кладовищі Санта-Інес у м. Вінья-дель-Мар, неподалік м. Вальпараїсо. 1990 перепоховано на Загальному кладовищі м. Сантьяго-де-Чилі.

Альєнде і Україна

У грудні 1972 Альєнде у рамках культурної програми відвідав м. Київ. Зокрема, він поспілкувався з киянами на площі Слави м. Києва.

Визнання

Лауреат Міжнародної Ленінської премії миру (1972).

Нагороджений орденами Хосе Марті (1972; Куба), А. С. Сандіно (2008; Нікарагуа), Компаньйонів О. Р. Тамбо (2004; ПАР).

У м. Сантьяго-де-Чилі відкрито пам’ятник Альєнде (2000; скульптор Л. А. Хевія).

Праці

  • La vía chilena hacia el socialismo: Los discursos de Salvador Allende (Ciencia. Economía, política y sociología). Madrid : Editorial Fundamentos, 1998. 192 p.
  • Р о с. п е р е к л. — История принадлежит нам. Речи и статьи. 1970–1973. Москва : Политиздат, 1974. 382 с.

Література

  1. Лаврецкий И. Р. Сальвадор Альенде. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Молодая гвардия, 1975. 288 с.
  2. Gonzalez Pino М., Fontaine Talavera A Los mil dias de Allende : in 2 vol. Santiago : Centro de Estudios Publicos, 1998.
  3. Rojas A. Salvador Allende: Una epoca en bianco у negro. Buenos Aires : Aguilar, 1998. 250 p.
  4. Богуш Е. Ю. Политическая история Чили XX века. Москва : Высшая школа, 2009. 224 с.
  5. Medina E. Cybernetic Revolutionaries: Technology and Politics in Allende's Chile. Cambridge : The MIT Press, 2014. 342 p.

Автор ВУЕ

В. М. Матвієнко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Матвієнко В. М. Альєнде, Сальвадор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альєнде, Сальвадор (дата звернення: 3.06.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.01.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ