Альфа-частинка

А́льфа-части́нка (α-частинка) ― ядро атома Гелію 42He, що містить два протони й два нейтрони. Маса альфа-частинки mα = 4,00273 а. о. м. = 6,644 · 10-24 г, спіновий та магнітний момент дорівнює нулю. Енергія зв’язку 28,11 МеВ (7,03 МеВ на нуклон). Під час проходження крізь речовину альфа-частинки гальмують за рахунок йонізації (див. Іонізація) та збудження атомів і молекул, а також дисоціації молекул. Довжина пробігу альфа-частинок у повітрі l = 3, де υ ― початкова швидкість, а а = 9,7 · 1028 с3см-2 (для l~3–7 см), для густих речовин l~10-3 см (у склі для l = 0,004 см), тобто для захисту від альфа-частинок достатньо кількасантиметрового шару повітря чи тонкого аркуша паперу. Багато фундаментальних відкриттів у фізиці ядерній зроблено під час вивчення альфа-частинок. Наприклад, дослідження розсіювання альфа-частинок привело до відкриття ядра атомного, опромінення альфа-частинками атомів легких хімічних елементів ― до відкриття ядерних реакцій та штучної радіоактивності.

Література

  1. Маляров В. В. Основы теории атомного ядра. Москва : Физматлит, 1959. 472 с.
  2. Мухин К. Н. Экспериментальная ядерная физика : в 2 кн. Москва : Энергоатомиздат, 1993. Кн. 1: Физика атомного ядра. Ч. 1: Свойства нуклонов, ядер и радиоактивных излучений. С. 137.
  3. Яворский Б. М., Детлаф А. А., Лебедев А. К. Справочник по физике. Москва : Оникс ; Мир и Образование, 2006. 1056 с.
  4. Вакалюк В. М., Солоничний Я. В., Вакалюк А. В. Курс загальної фізики : в 3 ч. Івано-Франківськ : Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2016. Ч. 3: Оптика. Атомна та ядерна фізика. 474 c.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Альфа-частинка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альфа-частинка (дата звернення: 28.02.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
08.01.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ