Альтипланація

Альтиплана́ція (від ісп. Altiplanicie — плоскогір’я, з лат. Altus ― високий та planarius — рівнінний) ― вирівнювання рельєфу вершинної зони гірських масивів (переважно в межах поширення помірного й холодного клімату, а також у полярних і субполярних областях), що відбувається внаслідок взаємодії морозного вивітрювання, соліфлюкції (в’язко-пластичного плину зволожених ґрунтів на схилах у процесі їхнього промерзання й танення), нівації (снігової ерозії ― руйнації сніговим покривом порід гірських унаслідок їхнього замерзання-відтавання та виносу талою водою) і гравітаційних (див. Гравітація) рухів. Через тривалу дію альтипланації в горах формується ступінчастий рельєф нагірних терас, а на рівнинах утворюється морозно-соліфлюкційна поверхня вирівнювання.

Література

  1. Каплина Т. Н. Криогенные склоновые процессы. Москва : Наука, 1965. 296 с.
  2. Жигарев Л. А. Причины и механизм развития солифлюкции. Москва : Наука, 1967. 158 с.
  3. Рудько Г. І., Адаменко О. М., Чепіжко О. В. та ін. Геологія з основами геоморфології. Чернівці : Букрек, 2010. 398 с.
  4. Геологический словарь : в 3 т. 3-е изд., перераб. и доп. Санкт-Петербург : Всегеи, 2017. Т. 1. 430 с.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Альтипланація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альтипланація (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
13.11.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ