Алчевська, Христина Олексіївна

Алчевська Христина. Фрагмент телепередачі "Історія" (ПравдаТут Львів)

Алче́вська, Христи́на Олексі́ївна (криптоніми, псевдоніми: Х. А., А-евська, Дівчина Христя, Невідома Христина, Христинич, Христинич Христя, Харков’янка, Степова, Степова Х., Тітка Христя та ін.; 16.03.1882, м. Харків, тепер Україна — 27.10.1931, м. Харків, тепер Україна) — письменниця, перекладачка, педагог. Дочка X. Д. Алчевської та О. Алчевського.

Алчевська, Христина Олексіївна
Псевдоніми	Дівчина Христя, Невідома Христина, Христинич, Христинич Христя, Харков’янка, Степова, Степова Х., Тітка Христя
Рік народження	16.03.1882
Місце народження	Харків, Україна
Рік смерті	27.10.1931
Місце смерті	Харків, Україна
Місце діяльності	Харків, Україна
Напрями діяльності	літературна творчість, поезія, переклад, критика

Життєпис

Освіту здобула в Харківській першій жіночій гімназії, на Учительських курсах (м. Париж), у Харківській художній школі. Працювала вчителькою французької та української мов у гімназії в м. Харкові.

Друкувалася у виданнях «Хлібороб», «Рідний край», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник», за радянської влади — «Комунарка України», «Червоний шлях», «Всесвіт», «Зоря». Активно підтримувала настрої революційно налаштованої патріотичної української молоді. Була членом Українського товариства драматургів і композиторів.

Творчість

Автор збірок поезій «Туга за сонцем» (1907), «Сонце з-за хмар» (1910), «Пісня життя» (1910), «Вишневий цвіт» (1912), «Моєму краю» (1914), «Пробудження» (1917) та ін., у яких переважали тенденції раннього українського модернізму. Написала драматичні поеми «Луїза Мішель» (1926), «26 комісарів» (1931), збірки «Clematis» (1922), «На сході сонця» (1925), «Килина» (1928) та ін., у яких ідеологічні акценти межують із уселюдськими мотивами й настроями. Автор ліричних прозових мініатюр.

Перекладала українською твори П.-Ж. Беранже, Ж. Верна, Вольтера, В. Гюго, П. Корнеля, Я. Полонського, О. Пушкіна, О. К. Толстого та ін.; французькою — П. Тичини, І. Франка, Т. Шевченка.

Алчевській належать літературно-критичні статті про творчість М. Арцибашева, В. Винниченка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, В. Стефаника, Т. Шевченка та ін.

Твори

Пісні серця і просторів. Харків : М. Вегжин, 1914. 102 с.
Люїза Мішель. Харків : Рух, 1939. 67 с.
Clematis. Нью-Йорк : П. Марченко, 1964. 47 с.
Твори. Київ : Дніпро, 1990. 558 с.

Література

Франко І. Поезії Христі Алчевської «Туга за сонцем» // Франко І. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 37. 682 с.
Бурмака В. «Яблуко від яблуні…»: До 110-річчя від дня народження Христини Олексіївни Алчевської // Березіль. 1992. № 3–4. С. 155–158.
Наумов С. «Мене не викреслити при всьому бажанні з історії ніяк» // Слово і час. 1995. № 8. С. 26–32.
Сорок українських поетес. Львів : Видавничий центр Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2002. 436 с.
Самі про себе: Автобіографії українських митців 1920-х років. Київ : Кліо, 2015. 640 с.

Автор ВУЕ

Р. В. Мовчан

Покликання на цю статтю: Мовчан Р. В. Алчевська, Христина Олексіївна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алчевська, Христина Олексіївна (дата звернення: 1.03.2021).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 28.01.2021