Аломорф

Аломо́рф (від ало… і грец. μορφή ― вигляд, форма) — морфи однієї морфеми , які ототожнюються за словотвірним значенням і протиставлені позицією, звуковим складом сусідніх морфів у словах.

Об’єднання аломорфів однієї морфеми визначають критерії семантичної тотожності, формальної схожості, дистрибуції, морфологічної функції у слові та для афіксів — спільність словотвірного типу.

Однією з дискусійних проблем сучасної морфеміки й морфонології є визначення статусу аломорфів для суплетивних форм слова. Американські лінгвісти зазвичай трактують їх як аломорфи, європейські — здебільшого як різні морфеми. Різний графічний вигляд аломорфів зумовлений переважно історичними чергуваннями, реконструкція яких доводить аломорфний статус морфів однієї морфеми.

Аломорфи протиставлені варіантам морфеми, які є еквівалентами або стилістично відмінними та перебувають в однакових позиціях.

Література

1. Скляніченко Г. До питання ізоморфізму та аломорфізму у словотвірних системах англійської та української мов // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки. 2009. Вип. 81 (1). С. 237–243.
2. Корнієнко І. Сучасна українська літературна мова : у 2 ч. Миколаїв : Іліон, 2014.

Автор ВУЕ

О. О. Селіванова

Покликання на цю статтю: Селіванова О. О. Аломорф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аломорф (дата звернення: 10.10.2026).

Оприлюднено: 15.15.2019