Алкоголяти

Алкоголя́ти (алкоксиди) ― органічні сполуки, що утворюються внаслідок заміщення атома Гідрогену гідроксильної групи спиртів катіонами металічних елементів. Алкоголяти лужних, лужноземельних металічних елементів і первинних спиртів ― йонні сполуки, розкладаються за температури 200–300°С; розчинні в спиртах та рідкому амоніаку (аміаку); електроліти. Похідні металічних елементів 3–8 груп ― молекулярні мономерні або олігомерні сполуки з низькими температурами плавлення та кипіння, добре розчиняються в неполярних розчинниках, погано ― у спиртах. Їхні розчини не проводять електричний струм. Будову асоціатів алкоголятів визначено координаційним числом металічного елемента та природою алкоксильних груп. Два різних алкоголяти утворюють біметалічні алкоголяти, з металгалогенідами ― алкоксигалогеніди складу M(OR)nHalm. Основний метод добування алкоголятів лужних та лужноземельних елементів. ― узаємодія металів або амоніакатів металічних елементів зі спиртами. Інші методи: алкоксилювання хлоридів металічних елементів лужними алкоголятами або сумішшю амоніаку (аміаку) зі сполуками, загальна формула яких ROH, де R ― алкільна група; анодним розчиненням перехідного металічного елемента в спирті. Діоли та багатоатомні спирти з лужними, лужноземельними металічними елементами або їхніми алкоголятами утворюють одно- або повністю заміщені алкоголяти. Повністю заміщені гліколяти та гліцерати добувають з оксидів, гідроксидів, солей алкоголятів багатовалентних металічних елементів. Такі алкоголяти є хелатами або полімерами з полідентатними лігандами. Алкоголяти ― сильні основи, гігроскопічні, реагують зі сполуками, що містять активний атом Гідрогену; змішані алкоксиалюмінийгідриди є відновниками. Алкоголяти застосовують у синтезі етерів, краунетерів, целозольвів, дієнів; у реакціях переестерифікації, конденсаціях карбонільних сполук, синтезі їх окисненням спиртів; як каталізатори полімеризації, у виробництві матеріалів для оптики та електроніки.

Література

  1. Бредли Д. Синтезы неорганических соединений : в 3 т. / Пер. с англ. Москва : Мир, 1967. Т. 2. 442 с.
  2. Химическая энциклопедия : в 5 т. / Гл. ред. И. Л. Кнунянц. Т. 1: Абляционные материалы — Дарзана реакция. Москва : Советская энциклопедия, 1988. 624 с.
  3. IUPAC. Compendium of Chemical Terminology. 2nd ed. Oxford : Blackwell Scientific Publications, 1997. 464 p.
  4. Оксоалкоксиды металлов. Синтез, свойства, структура // Успехи химии. 2004. Т. 73 (11). С. 1131–1154. Скопенко В. В., Савранський Л. І. Координаційна хімія. Київ : Либідь, 2004. 424 с.Турова Н. Я.
  5. Глосарій термінів з хімії / Уклад.: Й. Опейда, О. Швайка.2-ге вид. Київ : [б. в.], 2017. 738 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1dhwHuOo_KfIMdsFDhMzO3vAeYu5Bcwd4/view

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гордієнко О. В., Любчук Т. В. Алкоголяти // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алкоголяти (дата звернення: 1.12.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
18.09.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ