Александріна

Egypt.Alexandria.BibliothecaAlexandrina.01.jpg

Александріна, Бібліотека Александріна — сучасна наукова книгозбірня міжнародного формату в м. Александрія (Єгипет).

Александріна

Тип книгозбірня, культурний центр
Рік створення 2002
Профіль діяльності культурно-просвітницький заклад
Розташування Александрія, Єгипет
Веб-сайт http://www.bibalex.org/en/default

Історична довідка

Створена в межах культурного міжнародного проекту відродження давньої Александрійської бібліотеки.

Перші проекти постали з ініціативи Александрійського університету, який певний час не мав у своїй структурі центральної бібліотеки для викладачів і студентів. Від 1974 науковці цього закладу М. Ель-Аббаді та Л. Довідар розроблювали ідею відновити Александрійську бібліотеку зусиллями колективу. 1976 тодішній ректор А. Р. Ель-Хенайді створив два комітети з питань відновлення Александрійської бібліотеки. 1982 — до реалізації проекту долучилася організація ЮНЕСКО.

1984 розпочалися публікації архітектурних та організаційних планів для Бібліотеки Александріни. Над ними працювали науковці, бібліотекарі, архітектори, інженери з багатьох країн. Єгипетська влада пропонувала назвати проект «Бібліотека Александрійського університету», однак ЮНЕСКО рекомендувала іншу назву — «Відродження давньої Александрійської бібліотеки».

1989 Президентський декрет № 523/88 ініціював утворення Головної організації Александрійської бібліотеки (The general organization of the Alexandria Library) (GOAL), що мала опікуватися виконанням робіт, пов’язаних із відновленням книгозбірні. 12.02.1990 підписана Асуанська декларація. Визначила офіційну підтримку міжнародної спільноти щодо відновлення Александрійської бібліотеки та подальший план дій.

2002 — в Александрії завершено будівництво основного бібліотечного комплексу, який здобув сучасну назву Бібліотека Александріна.

Приміщення

Міжнародне журі розглянуло 524 архітектурні схеми. Обрано пропозицію № 90 фірми Snøhetta (Норвегія).

Будівля округлена: символізує сонячний диск, який осяює людську цивілізацію. Діаметр циліндричної структури — 160 м (один із найбільших у світовій архітектурі показників). Загальна площа приміщень — 85405 м². Комплекс має 11 поверхів, заввишки 33 м. Вартість будівництва — 250 млн американських доларів.

Бібліотека Александріна розміщена біля Східної бухти, дуже близько до району, де було побудовано давню Александрійську бібліотеку в Брухейоні (королівський квартал).

Структура

Бібліотека Александріна має низку спеціалізованих підрозділів: музеї, інформаційно-комунікаційні центри, лабораторії оцифрування, науково-дослідні центри, планетарій та ін.

Бібліотечний фонд

Загальний фонд становить 2 098 285 одиниць зберігання (на 2017). Його розподілено на три частини:

1) Фонди Головної читальної зали (відкриті фонди, користувачі мають право самостійно вибирати видання зі стелажів, але повертають їх на місце тільки співробітники бібліотеки) — 314 678 од. зб.

2) Фонди зі спеціальним порядком доступу (закриті фонди, із спеціальним порядком замовлення або доступні тільки для бібліотечного персоналу (зберігаються переважно в книгосховищі)) — 576 172 од. зб.

3) Спеціалізовані фонди (фонди науково-дослідних, музейних та інших підрозділів Александріни, зберігаються і в підрозділах, і в книгосховищі) —1 207 435 од. зб., серед них:

Фонди, спеціалізовані за змістом:

  • Фонди Нобеля та Шаді Абдель Саляма — 4517од. зб.;
  • Африканський фонд — 9980 од. зб.

Фонди,спеціалізовані за періодичністю:

  • спеціальний фонд періодики — 790 од. зб.;
  • електронна періодика — 113003 од. зб.;
  • наукова періодика — 8356 од. зб.;
  • газети та ілюстровані журнали — 92 назви.

Фонди, спеціалізовані за знаковою природою інформації:

  • карти —7740 од. зб.;
  • спеціальний фонд атласів та картографічних книг — 5700 од. зб.

Фонди, спеціалізовані за матеріальною конструкцією видань:

  • рукописи — 5260 од. зб.;
  • мікрофільми — 110590 од. зб.;
  • спеціальний фонд книг у цифровому форматі — 10016 од. зб.;
  • електронні книги —194095 од. зб.;
  • фонди спеціалізованих бібліотек (включають мультимедійні матеріали) —118239 од. зб.;
  • онлайнові бази даних — 65.

Депозитарні фонди — 31364 од. зб.

Фонди, спеціалізовані за технологічними ознаками

  • фонд необробленої літератури — 483549 од. зб.

Фонди відділу рідкісних видань — 16172 од. зб.

Фонди відділу спеціальних фондів (всі фонди та колекції, що були подаровані Александріні вищими державними посадовцями, президентами, політиками тощо) — 87907 од. зб.

Літературу систематизовано за Десятковою класифікацією Дьюї, адаптованою до арабських назв та інших даних. У загальному фонді одиниці зберігання класифікують за такими критеріями:

  • місце зберігання (Головна читальна зала, книгосховище, спеціалізовані підрозділи);
  • формат (рукописні, друковані, мультимедійні, цифрові видання, бази даних, карти);
  • спеціалізація фондів (депозитарні, тематичні, іменні);
  • вид видання за періодичністю (книга, продовжуване видання, журнал);
  • рівень обробки (оброблена та необроблена література) та ін.

Бібліотечний фонд Александріни комплектує Відділ бібліотечного опрацювання видань та роботи з фондом.

Унікальним є комплектування фондів Александріни дарами.

До 2002 у формуванні фондів бібліотекибрали участь 17 країн. Британська рада з питань культури передала 14 тис. рукописів Британської бібліотеки на 45 тис. мікрофіш. Іспанія надіслала в дар до GOAL мікрофільми арабських та іспанських рукописів з Ескоріальної монастирської бібліотеки та книгозбірень Кордови (бл. 6 тис. рукописів). Італія подарувала спеціальну колекцію видань «Палермо», яка була сформована для висвітлення арабського культурного надбання в Сицилії. Компанія Суецького каналу надала копії всіх архівних документів (низку паризьких документів до періоду націоналізації каналу).

2009−2010 одним із найбільших дарів, надісланих до книгозбірні, були 524 046 одиниць зберігання з Національної бібліотеки Франції.

Послуги та заходи

Бібліотека Александріна працює на основі нових концепцій розвитку, маючи на меті задовольняти пізнавальні інтереси різних категорій суспільства.

Це сучасний науковий центр, зокрема, депозитарій дисертацій усіх єгипетських університетів (в кооперації з Бібліотекою університету Айн Шамс). Тут проводяться міжнародні конференції та семінари з усіх галузей знань.

Александріна бере участь у міжнародних культурних програмах. На її території традиційно проходять міжнародний книжковий ярмарок «Alexandria International BookFair», фестивалі талантів для фахівців, студентів, школярів, книжкові презентації, концерти, кінематографічні конкурси. Створено умови для проведення нагороджень. Книгозбірня бере участь у міжнародній програмі протидії екстремізму і тероризму, сприяє розвитку мультикультуралізму в країнах Близького Сходу.

Бібліотека Александріна та Україна

Від 2002 до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського надходить продовжуване видання «Bibliotheca Alexandrina» (за програмою книгообміну).

Значення

Бібліотека Александріна — культурно-просвітницький заклад національного та міжнародного значення: як науковий центр, має значний міжнародний вплив, є також культурною платформою для діалогу між різними цивілізаціями.

До Ради кураторів Александріни входять найвищі посадовці Єгипту: президент, міністр закордонних справ, міністр вищої освіти та наукових досліджень, міністр культури, губернатор Александрії та ін.

Література

  1. Serageldin I. Bibliotheca Alexandrina: there birth of the Library of Alexandria. Alexandria : Bibliotheca Alexandrina, 2002. 92 p.
  2. Butler B. Return to Alexandria. An Ethnography of Cultural Heritage Revivalism and Museum Memory. NewYork : Routledge, 2007. 299 p.
  3. Zahran M. The New Bibliotheca Alexandrina: Reflections on a Journey of Achievements. Alexandria : Bibliotheca Alexandrina, 2007. 311 p.
  4. Tosic V., Lazarevic S. The Role of Libraries in th eDevelopment of Cultural Tourism with Special Emphasis to the Bibliotheca Alexandrina in Egypt // UTMS JournalofEconomics. 2010. Vol. 1. № 2. P. 107–114.
  5. Лямец А. М. Библиотека Александрина. Открытые и закрытые фонды, комплектование депозитарных фондов // Библиотечное дело. 2015. № 15 (249). С. 28–30.
  6. Annual Report 2016–2017. Alexandria : Bibliotheca Alexandrina, 2017. 232 p.

Автор ВУЕ

А. М. Лямець

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Лямець А. М. Александріна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Александріна (дата звернення: 20.04.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
27.06.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ